Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006р. та постанову господарського суду Запорізької області від 21.09.2006р.

у справі № 23/527/06-АП

за позовом СПД-ФО ОСОБА_1

до ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182303/0 від 21.02.2006р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 21.09.2006р., яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006р. у справі №23/527/06-АП, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.02.2006р. № 0000182303/0 в частині посилання на строк сплати відповідно до ст.5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006р. та постанову господарського суду Запорізької області від 21.09.2006р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_1 в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями Державної податкової адміністрації у Запорізькі області проведено перевірку магазину, розташованого по вул. Запорізькій, 12-6 у м. Запоріжжі, який належить Приватному підприємцю ОСОБА_1 на предмет контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт перевірки від 02.02.2006 р.

Актом перевірки встановлено, що при продажу двох пляшок горілки "Неміров Преміум", однієї пляшки коньяку "Георгіївський", однієї пляшки вина "Сльоза лози", двох пачок сигарет "Мальборо", однієї пачки сигарет "LМ" на загальну суму 145,35грн., в порушення пунктів 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) розрахункова операція проводилась на неповну суму вартості проданих товарів (фіскальний чек роздрукований на РРО на суму покупки 134,70 грн.), тобто сума невідповідності склала 10,65 грн.

В порушення п. 13 ст. 3 зазначеного Закону встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (2074,75 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (339,61 грн.) склала 1724,49 грн. (2074,75грн. - 10,65грн.- 339,61грн.).

Також, під час перевірки встановлено порушення п. 11 ст. 3 цього ж Закону, а саме порушено використання режиму попереднього програмування обліку та кількості товарів.

На підставі акту перевірки Державною податковою Iнспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000182303/0 від 21.02.2006р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 8760,70 грн.

За результатами апеляційного оскарження зазначеного рішення до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та Державної податкової адміністрації України скарги позивача залишені без задоволення, а спірне рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п.2); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

П. 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення" від 08.02.1995р. № 108 (108-95-п) . передбачається, що касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ установленої форми на повну суму покупки, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з розрахунковим документом.

Як вбачається з акту перевірки, розрахункова операція на повну суму покупки через РРО не проводилась, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видавався.

Також, податковим органом виявлена невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у X - звіті підтверджується роздрукованим денним звітом (X - звіт) та описом наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій, визначених оскаржуваним рішенням, та висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Проте, зі змісту спірного рішення податкового органу вбачається, що позивачу визначено суму штрафу за порушення та на підставі норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 01.06.2000 року № 1776-IП. з зазначенням в цьому рішенні строку сплати відповідно до ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. (2181-14) ( надалі Закон України №2181).

Відповідно до Преамбули, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства передбачені ст. 17 Закону № 2181 (2181-14) . Штрафні санкції застосовані згідно ст.17 та ст.22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) від 01.06.2000 року № 1776-Ш (1776-14) вищевказаною статтею Закону України № 2181 (2181-14) не передбачені, тобто застосований до позивача штраф не є податковим зобов'язанням.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що спірне рішення податкового органу не повинно містити зміст щодо посилання на строк сплати у відповідності до ст.5 Закону України №2181 (2181-14) .

Судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи правильно застосовано положення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлені судами з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006р. та постанову господарського суду Запорізької області від 21.09.2006р. у справі № 23/527/06-АП слід відхилити, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221,223,230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПI у Жовтневому районі м. Запоріжжя відхилити.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.11.2006р. та постанову господарського суду Запорізької області від 21.09.2006р. у справі № 23/527/06-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .