розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії на постанову господарського суду Сумської області від 25 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року у справі №АС 4/62-06 за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до Роменської міської ради, третя особа - Прокуратура м.Ромни Сумської області, про скасування рішення Роменської міської ради, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року АТ "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії звернулось до суду з позовом до Роменської міської ради про скасування рішення 20 сесії Роменської міської ради XXIV скликання від 04.11.2004 р. "Про розгляд протесту прокурора м. Ромни від 03.11.2004 р.".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23 лютого 2006 року до участі в справі в якості третьої особи було залучено прокурора м. Ромни.

Постановою господарського суду Сумської області від 25 квітня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі АТ "Український інноваційний банк" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, як законні та обгрунтовані.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.11.2004р. Роменська міська рада за результатами розгляду протесту прокурора м. Ромни прийняла рішення "Про розгляд протесту прокурора м. Ромни від 03.11.2004р. № 1500", яким скасувала рішення 15 сесії Роменської міської ради 24 скликання від 08.04.200 р. "Про передачу в іпотеку майна Роменської міської ради".

У відповідності з рішенням від 08.04.2004р. Роменська міська рада виступила майновим поручителем ПП "Теплокомфорт", ПП "Теппар" та ПП "Ромнитепло", які на час передачі майна в іпотеку здійснювали теплопостачання в м. Ромни на виконання кредитних угод, укладених між АТ "Укрінбанк" та ПП "Теплокомфорт", ПП "Теппар", ПП "Ромнитепло". Для забезпечення виконання кредитних угод Роменська міська рада передала в іпотеку таке майно - котельні з обладнанням та тепловими мережами, розташовані у м. Ромни по вул. Маяковського, 74, по вул. Пушкіна, 9, та по бульвару Московському, 24.

Опротестовуючи рішення Роменської міської ради від 08.04.2004р. прокурор посилався на те, що при його прийнятті порушено ч.2 ст.14 Закону України "Про іпотеку" (898-15) та ст. 4 Закону України "Про заставу" (2654-12) та, що відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) не підлягають приватизації об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також пов'язані з очищенням вод.

Також судами встановлено, що майно, яке було передано в іпотеку на підставі рішення Роменської міської ради від 08.04.2004 р. - котельні з обладнанням та тепловими мережами по вул. Маяковського, 74 та по вул. Пушкіна, 9, бульвару Московському, 24 є комунальною власністю територіальної громади м.Ромни та знаходиться у повному господарському віданні Роменської дільниці обласного комунального підприємства "Сумитеплокомуненерго", яке згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про іпотеку" (898-15) може бути іпотекодавцем по договору іпотеки за умови отримання на це згоди органу місцевого самоврядування у встановленому порядку.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) не передбачені повноваження міської ради на укладення договорів іпотеки.

Згідно з п.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону, здійснюють правомочності щодо володіння, користування, розпорядження об'єктами прав комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності в постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, використовувати як заставу, вирішувати питання щодо їх відчуження тощо.

При цьому треба враховувати, що кожен з органів місцевого самоврядування діє в межах своїх повноважень, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, у тому числі Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . Міські ради - органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами, правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання. Однак ні Конституція України (254к/96-ВР) , ні ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , не відносять до повноважень міської ради передачу комунального майна в іпотеку.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про іпотеку" (898-15) забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Пунктом "г" ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) передбачено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.

Рішенням Конституційного суду України від 01.07.1998 р. (v009p710-98) № 9 - ПР визначено, що норми Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , зокрема ч.4 ст.3 про те, що відчуження майна, що є у комунальній власності регулюється положенням цього закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування, не суперечать положенням законодавства. За умови відсутності окремого законодавчого акту про приватизацію об'єктів комунальної власності включення цих питань до закону, що регулює приватизацію державного майна не є підставою для визнання його окремих положень неконституційними.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що міська рада м. Ромни не мала права передавати в іпотеку котельні з обладнанням та тепловими мережами по вул. Маяковського, 74, та по вул. Пушкіна, 9, бульвару Московському, 24, які пов'язані з постачанням тепла споживачам.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Роменської філії відхилити, а постанову господарського суду Сумської області від 25 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27 липня 2006 року - залишити без змін.