Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р.

та постанову господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р.

у справі № 28/99-А господарського суду м. Києва

за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач - Акціонерний комерційний банк "Правекс-Банк" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000082302/3 від 15.02.2005 р.

Постановою господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р., залишеною без мін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішенням, Акціонерний комерційний банк "Правекс-Банк" оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р. та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" за період з 01.04.2001 р. по 01.10.2003 р." № 593/23-2/14360920 від 03.09.2004 р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082302/3 від 15.02.2005 р., яким позивачу визначено зобов’язання по податку на прибуток в сумі 232601,88 грн., в тому числі штрафні санкції 116300,94 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався висновками Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, викладеними в акті перевірки № 593/23-2/14360920 від 03.09.2004 р., а також висновками актів перевірки філій позивача, зокрема Львівської філії АКБ "Правекс-Банк", Полтавської філії АКБ "Правекс-Банк", Одеської філії АКБ "Правекс-Банк", Харківської філії АКБ "Правекс-Банк", Херсонської філії АКБ "Правекс-Банк", Дніпропетровської філії АКБ "Правекс-Банк", Запорізької філії АКБ "Правекс-Банк", Рівненської філії АКБ "Правекс-Банк", Кіровоградської філії АКБ "Правекс-Банк", Закарпатської філії АКБ "Правекс-Банк".

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення господарського суду м. Києва в апеляційному порядку, дійшов висновку, що воно відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Колегія суддів зазначає, що зміст постанови господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р. зводиться до цитування висновків податкових органів, викладених в актах перевірок АКБ "Правекс-Банк" та його філій.

Зміст же ухвали апеляційного господарського суду зводиться до дослівного цитування рішення суду першої інстанції.

При цьому, судами як першої так і апеляційної інстанцій, не дано оцінку запереченням позивача, викладеним в позовній заяві, поясненнях до позову, апеляційній скарзі щодо невідповідності чинному законодавству висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо донарахування АКБ "Правекс-Банк" податку на прибуток в розмірі 232601,88 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-Банк" задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007 р. та постанову господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.