Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі: Міненко О.М.

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2005 по справі № 25/525а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Окдас"

до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька

про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та Акту перевірки

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним рішення Будьонівської МДПІ (далі - МДПІ) від 15.06.2004 № 675-23-3/24814380/5478 про застосування фінансових санкцій у розмірі 3 400 грн., винесеного на підставі Акту від 15.03.2004, складеного за наслідками проведеної перевірки діяльності позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у господарській одиниці - магазині-павільйоні, що розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Іскри, 19, в якому зазначено про порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 № 1776 (1776-14) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18 (18-92) "Про акцизний збір", Закону України від 19.12.1995 (481/95-ВР) № 481 "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, а також за відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці.

В Акті перевірки зазначено про факт реалізації 1 пачки цигарок "Прилуки особливі" за ціною 1,70 грн. без придбання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та за відсутності декларації про максимальні ціни встановлені виробником або імпортером на цигарки "Прилуки особливі".

Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.02.2005 відмовлено в задоволенні позовних вимог. В частині вимог про визнання недійсним Акту перевірки від 15.03.2004 № 0561598/23-311/145 - провадження у справі припинено.

Мотивуючи своє рішення, суд послався на встановлений факт реалізації 1 пачки цигарок "Прилуки особливі" за ціною 1,70 грн. без придбання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та за відсутності декларації про максимальні ціни встановлені виробником або імпортером на цигарки "Прилуки особливі". При цьому судом досліджені пояснення реалізатора ОСОБА_1, яка підтвердила факт продажу 1 пачки цигарок "Прилуки особливі" за ціною 1,70 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2005 по справі № 25/525а - рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2005 скасовано в частині відмови у позові. Позов задоволено. Визнано недійсним рішення від 15.06.2004 № 675-23-3/24814380/5478 про застосування фінансових санкцій в сумі 3 400 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2005 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції обґрунтувавши свою позицію ч. 6 ст. 15, абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що фінансові санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії у сумі 1 700 грн. та за відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби у сумі 1 700 грн. застосовані правомірно. На підтвердження своєї думки суд апеляційної інстанції зазначає, що здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами не підтверджено матеріалами перевірки, так як під час перевірки не встановлено партію товару, не знайдено жодної пачки сигарет, які продаються у місці торгівлі. Також зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій № 675-23-3/24814380/5478 від 15.06.2004 прийнято на підставі Акту перевірки № 138/23-312 від 06.05.2004.

Судом апеляційної інстанції також зазначено, що в порушення п. 13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової Адміністрації України № 110 від 17.03.2001 (z0268-01) , в Акті перевірки не визначено, який пункт та статтю Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) порушено позивачем; акт з боку суб'єкта підприємницької діяльності не підписаний.

Відповідно до наведеного суд апеляційної інстанції зазначив, що Акт перевірки оформлений неналежним чином, з порушенням чинного законодавства, а тому факти порушень позивачем вимог законодавства на думку суду не можуть вважатись встановленими, і прийняття рішення про застосування фінансових санкцій на підставі зазначеного в рішенні Акту перевірки № 138/23-312 від 06.05.2004 судом визнано неправомірним.

Не погодившись із постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2005 по справі № 25/525а відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2005. На думку скаржника судом порушено та неправильно застосовані норм матеріального права, оскільки не прийнято до уваги норму ст. 33 та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, в частині оцінки доказів, які повинні оцінюватись в сукупності. Також не враховано приписи абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", де законодавець встановив верхні та нижні границі розміру штрафних санкцій у процентному відношенні до отриманої партії саме за роздрібну торгівлю без отримання ліцензії, що і було встановлено. Також скаржник вважає, що судом без жодних обґрунтувань не прийнято до уваги факт складеного Акту перевірки від 15.03.2004 № 0561598/23-311/145.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено ч. 6 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481 "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензії.

А згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі - у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1 700 грн.

При цьому ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18 (18-92) "Про акцизний збір" передбачено, що у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари.

А оскільки судом першої інстанції встановлено, що здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на цигарки, тому необхідно погодитись із обґрунтуванням судом свого рішення вищенаведеною нормою абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", де законодавець визначив розмір фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.

Відповідно вірним є те визначення, що Законом України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) передбачено при визначенні розміру фінансових санкцій прийняття в розрахунок вартості наявних у місці здійснення торгівлі тютюнових виробів, призначених для реалізації як товар, зі встановленням нижньої межі - не менше 1 700 грн.

Таким чином погодитись із висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки всупереч ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, судом неправомірно не взято до уваги факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, який підтверджується поясненнями реалізатора ОСОБА_1, де вказано про продаж цигарок саме на прохання працівникам податкової інспекції. Також оскільки в магазині на момент перевірки були відсутні саме декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на цигарки "Прилуки особливі", тому вірним є висновок суду першої інстанції, що податковим законодавством передбачено застосування фінансових санкцій за порушення, зазначене в Акті перевірки, оскільки факт порушення позивачем положень ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України є доведеним.

І оскільки є доведеним встановлений судом факт порушення, тому недоліки при складенні рішення Будьонівської МДПІ (далі - МДПІ) від 15.06.2004 № 675-23-3/24814380/547 не впливають на відсутність такого факту в Акті перевірки, який оформлений належним чином, без порушення чинного законодавства.

Тому факти порушень позивачем вимог законодавства можуть вважатись встановленими, так як дійсно судом першої інстанції встановлено факт продажу цигарок, виходячи із чого суд касаційної інстанції не приймає доводи суду апеляційної інстанції про те, що такий факт відсутній.

Відповідно необхідно погодитись із вірним визначення суду про те, що застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 3 400 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутністю копій чинних декларацій про максимальні ціни на тютюнові вироби і за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії проведено без порушення вимог законодавства, та визнати, що відмова в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 15.06.2004 № 675-23-3/24814380/5478 є обґрунтованою і законною. Також необхідно зазначити, що в частині припинення провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо вимог позивача про визнання недійсним Акту перевірки від 15.03.2004 № 0561598/23-311/145 рішення Господарського суду Донецької області відповідає приписам ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на встановлене судом та враховуючи зазначене вище, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2005 по справі № 25/525а підлягає скасуванню, як така, що винесена при помилковому застосуванні норми матеріального права, оскілки Донецьким апеляційним господарським судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у постанові не відповідають обставинам справи; норми чинного законодавства застосовані неправильно. Рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2005 підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2005 по справі № 25/525а скасувати.

Рішення Господарського суду Донецької області від 24.02.2005 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.