Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Каліушко Ф.А.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 12.02.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПА у м. Києві на постанову господарського суду м. Києва від 29.06.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р.

ДПА у м. Києві (далі - позивач, скаржник) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Авто" (далі - відповідач-1, ТОВ "Стар-Авто") та Приватного підприємства "Тандем-2003" (далі - вІдловідач-2. ПП "Тандем-2003") про визнання договору недійсним.

Постановою господарського суду м. Києва від 29.06.2006, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006 у справі №11/173-А в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПП "Тандем-2003" (ідентифікаційний код 32657635) 30.10.2003 року зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар-Авто" (ідентифікаційний код 31085220) зареєстроване 29.12.2000 року Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва як юридична особа та 14.12.2001 року включено до ЄДРПОУ.

25.11.2003 року Приватне підприємство "Тандем-2003" (Продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар-Авто" (Покупець) договір №162/02 купівлі-продажу, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує оптом та дрібним оптом запасні частини до автомобілів марки "Опель" та "СААБ" різних моделей та модифікацій у відповідності до Специфікацій. Загальна вартість договору склала 150 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 25 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договір було виконано в повному обсязі обома сторонами про що свідчать копії видаткової накладної від 03.01.2004 року № 26/12/П, згідно якої ТОВ "Стар-Авто" отримало від ПП "Тандем-2003" товар загальною вартістю 150 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 25 000,00 грн.); випискою з особового рахунку ТОВ "Стар-Авто", яка підтверджує надходження коштів в сумі 150 000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 25 000,00 грн., від ПП "Тандем-2003".

Крім того, у цей же період між відповідачами було укладено та виконано усні угоди, що підтверджується видатковою накладною № 26/11 /26 від 26.11.2003 року на суму 157 578,88 грн., у т.ч. ПДВ -26 263,15 грн.; видатковою накладною № 01/12/27 від 01.12.2003 року на суму 115 755,98 грн., у т.ч. ПДВ -19 292,66 грн.; видатковою накладною № 02/12/28 від 02.12.2003 року на суму 64 756,91 грн., у т.ч. ПДВ -10 792,82 грн.; видатковою накладною № 03/01/30 від 03.01.2004 року на суму 73 979.68 грн., у т.ч. ПДВ-12 329,95 грн. та копіями банківських виписок.

Договір від 25.11.2003 року та первинні документи були підписані від імені ПП "Тандем-2003" громадянином ОСОБА_1 як директором цього підприємства.

Судами також встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 20.09.2004 року у справі № 2-2916/2004 позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Тандем-2003'' про визнання недійсним статуту Приватного підприємства "Тандем-2003" задоволено повністю. Визнано недійсними статут та первинні бухгалтерські документи з реквізитами Приватного підприємства "Тандем-2003" з моменту їх складання, свідоцтво платника податку на додану вартість № 36087452, видане Приватному підприємству "Тандем-2003" 20.11.2003 року від дати внесення до реєстру платників податку на додану вартість.

На підставі даного рішення складено акт № 996 від 29.11.2004 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36087452, індивідуальний податковий номер 326576326580, виданого 20.11.2003 року Приватному підприємству "Тандем-2003" ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Державна податкова адміністрація у м. Києві наголошує на тому, що умисел на укладення договору від 25.11.2003 року та усних угод оформлених накладними, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, був тільки у ПП "Тандем-2003", що підтверджується рішенням районного суду про визнання установчих документів відповідача-2 недійсними та скасуванням державної реєстрації підприємства.

Судова колегія не може погодитись з даним твердженням позивача та звертає увагу на предмет дослідження у цивільній справі, яким була, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ПП "Тандем-2003" з моменту реєстрації та під час укладення та виконання спірної угоди подавало до контролюючого органу податкову звідність, відповідно до вимог податкового законодавства. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у відповідача-2 податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірних договорів. До справи не надано рішень податкового органу про донарахування відповідачу-2 податкових зобов'язань, податкових повідомлень та вимог, які б підтвердили наявність податкового борг у відповідача-2, в т.ч. внаслідок виконання спірних договорів.

За таких обставин твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним.

В матеріалах справи не вбачається належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, сторони діяли з метою, яка суперечила б інтересам держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про сплату ТОВ "Стар-Авто" продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що суди дійшли вірного висновку відносно спірних договорів, які самі по собі не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства. Товар, що був предметом спірних договорів, не виключений законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПА у м. Києві задоволенню не підлягає, а ухвала Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. у справі № 11/173-А - залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ДПА у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2006р. та постанову господарського суду м. Києва від 29.06.2006р у справі № 11/173-А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Патюк