Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р.

у справі № 14/114-06-3161А господарського суду Одеської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс"

до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Одеської області

про скасування рішення, -

В березні 2006 р. позивач – ТОВ "Сервіс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про скасування рішення ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області № 0000102330/0 від 24.02.2006 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 91252 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 08.06.2006 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що непроведення позивачем через РРО розрахункових операцій з використанням безготівкового розрахунку по відомостям відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 4 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", оскільки відомість на відпуск палива не є платіжним документом в розумінні названих нормативно-правових актів, а лише в сукупності з іншими наданими до матеріалів документами підтверджує попередню оплату за придбаний товар, засвідчує право пред’явника відомості на отримання пального, а також чітко вказує на факт здійснення розрахунків за межами АЗС.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. постанова місцевого господарського суду скасована та прийнято нове судове рішення про відмову в позові.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинні проводитись через реєстратор розрахункових операцій.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Сервіс" оскаржило її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 08.06.2006 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що СДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ "Веста Сервіс", за результатами якої складено акт від 16.02.2006 р. № 15532080/23-60.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем приписів п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ, а саме: непроведення через РРО операцій з відпуску пального в безготівковій формі (по відомостям) на суму 18 250,4 грн.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області було прийнято рішення від 24.02.2006 р. № 0000102330/0, яким до ТОВ "Веста Сервіс" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 91 252 грн.

Відповідно до пункту 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-ІІІ, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст.12 цього Закону).

Згідно частини 1 ст. 13 названого Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (199-2002-п) , уповноважено Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом встановлювати додаткові, порівняно із встановленими зазначеною постановою, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування.

Пунктом 2 Положення про Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.1997 р. № 81 (81-97-п) , чинною до скасування постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1231 (1231-2005-п) , зазначена Державна комісія визначена постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України.

Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. № 13 затверджені "Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій". Пунктом 15 цих Технічних вимог встановлено, що в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі: управління відпусканням пального; реєстрацію об’єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівкою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана паливно-роздавальної колонки, а також для кожної замовленої дози – поточної інформації про об’єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран; дебетування платіжних карток; друкування платіжних чеків установленої форми, які додатково містять номери паливно-роздавальних колонок, через які здійснювалося відпускання пального, об’єм (у літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального. При попередній оплаті (оплата пального, яка проводиться перед початком його відпускання) друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне – після закінчення його відпускання (встановлення роздавального крана в паливно-роздавальну колонку) (пункт 16 Технічних вимог).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинні проводитися через реєстратор розрахункових операції, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об’єм відпущеного пального та його вартості.

З огляду на це, висновок суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог пункту 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс відхилити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.