Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.I. (суддя-доповідач)

суддів Заїки М.М.

Ліпського Д.В

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Міненку I.М.,

у відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська на рішення апеляційного суду Луганської області від 16.10.2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про стягнення заборгованості по виплаті пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про стягнення заборгованості та виплату пенсії в попередньому розмірі - 697, 29 грн., а не 434, 75, яку йому виплачує відповідач.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 29.07.2003 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 16.10.2003 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська на користь ОСОБА_1 3 370 грн. недоплаченої пенсії за період з 01.10.2001 року по 01.04.2003 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська виплачувати пенсію відповідно до розрахунку зробленого в квітні 2001 року з врахуванням наступних підвищень пенсії.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Луганської області від 16.10.2003 року, а рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29.07.2003 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років як працівник цивільної авіації. У зв'язку зі змінами, внесеними до закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) за заявою позивача пенсія була перерахована і з 01.04.2001 року її розмір склав 622, 58 грн.

У жовтні 2001 року позивачу розпорядженням відповідача проведений перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства галузі економіки і її розмір склав 434, 75 грн., тобто відповідач почав виплачувати позивачу пенсію у меншому розмірі.

Стаття 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) визначає окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 53 цього Закону пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком.

Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України" (1222-14) від 17.11.1999 року частину третю статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) було викладено в такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Зазначеним Законом передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (у новій редакції) поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт операторів, які виконували спеціальні роботи в польотах та які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту сьомого "Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення пенсії.

Таким чином, положення зазначеного підпункту застосовується лише в разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.

Судом апеляційної інстанції зроблений помилковий висновок про те, що відповідачем незаконно відмовлено в подальшій виплаті пенсії в розмірі 622, 58 грн., оскільки даний факт не можна розцінювати як зменшення розміру пенсії, бо при цьому мало місце виправлення помилки допущеної при перерахунку пенсії.

Таким чином, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська задовольнити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 16.10.2003 року скасувати, а рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 29.07.2003 року залишити в силі.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .