розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 23.10.2006р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р. у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Кіровського міського комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства" про стягнення суми,-

У вересні 2006 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Кіровського міського комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства" про стягнення в дохід Державного бюджету України штрафних санкцій у розмірі 34 283 грн. 86 коп. за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2003 році.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідачем порушено норми Закону України "Про основи соціального захисту інвалідів в Україні" від 21.03.1991р., а саме положення ст.ст. 19, 20, а відтак Кіровське міське комунальне підприємство "Виробниче управління житлово-комунального господарства" повинно нести відповідальність згідно чинного законодавства.

Постановою господарського суду Луганської області від 23.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 05.12.2006р., в задоволенні позову відмовлено в зв’язку з пропуском позивачем строку для стягнення штрафних санкцій, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами статті 250 Господарського кодексу України..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вказано судом апеляційної інстанції, факт порушення підприємством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів був виявлений позивачем 10.02.2004р., що підтверджуються датою реєстрації у відділенні Фонду звіту відповідача за формою 10-ПІ за 2003рік. Позовна заява була подана до суду 31.08.2006року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин ст. 250 ГК України, оскільки штрафні санкції визнаються різновидом адміністративно-господарськіх санкцій, а тому для обчислення строку їх стягнення суди правильно керувалися нормами ст. 250 ГК України. Така судова практика відповідає правовій позиції Верховного Суду України з розгляду справ даної категорії (постанова Верховного Суду України від 18.10.2005р. у справі №21/221 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Науково-виробниче товариство "Темп Лтд.Ко" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2003році.)

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1,230- Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2006 року залишити без змін.