провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Приватного малого підприємства "Ніколя" на постанову господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2006 року й ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року у справі №14/27-391 за позовом Приватного малого підприємства "Ніколя" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

В лютому 2006 року Приватне мале підприємство "Ніколя" (далі - ПМП "Ніколя", позивач) звернулось до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Тернопільська ОДПI, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06.05.2004 р. №0000222677/0/8403 відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 208302, 00 грн. та №0000232677/0/8404, яким донарахаховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 312517, 40 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказував на допущені в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача порушення нормативно-правових актів, перевищення ними наданих законом повноважень, на невідповідність висновків, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам справи та відсутність з його боку порушень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі - Закон) та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , з огляду на що просив суд скасувати оскаржувані повідомлення-рішення, як такі, що не відповідають чинному законодавству України.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року, в задоволенні позову ПМП "Ніколя" було відмовлено.

В поданій касаційній скарзі ПМП "Ніколя", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення- рішення Тернопільської ОДПI від 06.05.2004 р. №0000232677/0/8404 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 312517,40 грн. за порушення п.п.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , внаслідок чого ПМП "Ніколя" збільшено оподатковуваний прибуток за період з другого кварталу 2002 року по другий квартал 2003 року на загальну суму 208 344,90 грн. і накладено на нього штрафні (фінансові) санкції в розмірі 104172,50 грн.

Рішенням-повідомленням відповідача від 06.05.2004 року №0000222677/0/8403 ПМП "Ніколя" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 208302,00 грн. у зв'язку з порушенням останнім приписів п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону і, як наслідок, зайве включення ним до податкового кредиту ПДВ в сумі 138 868,00 грн. Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій становить 69434,00 грн., які накладені на платника податків відповідно до статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Перелічені акти ненормативного характеру прийняті за результатами розгляду акту перевірки від 05.05.2004 року №12/26-30/22598481 ДПА у Тернопільській області, якою було проведено додаткову позапланову комплексну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002 року по 30.06.2003 року.

В ході перевірки встановлено, що ПМП "Ніколя" отримувало товарно-матеріальні цінності та послуги від ТОВ "Світ", ТОВ "Некс компані", ПП "Девайс", ПП "Юнітекс".

- ПМП "Ніколя" придбало товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Світ" (м. Київ) на суму 289367,12 гри., в тому числі податок на додану вартість 48227,85 грн. Відповідно до інформації ДПА у м. Києві ТОВ "Світ" за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса невідома, останні звітні документи підприємство подало за місцем реєстрації за жовтень 1999 року з показниками, що засвідчують про відсутність фінансово-господарської діяльності. Крім того, за повідомленням управління податкової міліції ДПА у м. Києві Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва 08.10.2003 року звернулася до господарського суду м. Києва з позовною заявою про скасування державної реєстрації ТОВ "Світ" з моменту перереєстрації.

- ПМП "Ніколя" отримало від ТОВ "Некс компані" (м. Київ) маркетингові послуги на суму 205746,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 34291,0 грн. На момент проведення перевірки ПМП "Ніколя" не проводило розрахунок за отримані послуги від ТОВ "Некс компані". За повідомленням управління податкової міліції ДПА у м. Києві проведення зустрічної перевірки ТОВ "Некс компані" неможливе у зв'язку з відсутністю його за юридичною та фактичними адресами. Крім цього, дозвіл на виготовлення печаток та штампів товариству "Некс компані" дозвільною системою ГУ МВС України у м. Києві не видавався.

- ПМП "Ніколя" отримало від ПП "Девайс" (м. Київ) товарно-матеріальні цінності на суму 252775,61 грн., в тому числі податок на додану вартість 42129,27 грн. За повідомленням управління податкової міліції ДПА у м. Києві проведення зустрічної перевірки ПП "Девайс" неможливе у зв'язку з відсутністю його за юридичною та фактичною адресами. Підприємство не подає звітності з липня 2000 року. Крім цього, директор та засновник підприємства "Девайс" ОСОБА_1. згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2002 року засуджений за злочин, передбачений ст. 309 ч.2 КК України (2341-14) і з листопада 2001 року знаходиться в місцях позбавлення волі.

- ПМП "Ніколя" отримало від ПП "Юнітекс" (м. Київ) маркетингові послуги на суму 36000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 6000,0 грн. На момент проведення перевірки ПМП "Ніколя" не проводило розрахунок за отримані послуги від ПП "Юнітекс". За повідомленням управління податкової міліції ДПА у м. Києві проведення зустрічної перевірки ПП "Юнітекс" неможливе у зв'язку з відсутністю його за юридичною та фактичними адресами. Крім цього, дозвіл на виготовлення печаток та штампів Приватному підприємству "Юнітекс" дозвільною системою ГУ МВС України у м. Києві не видавався. Реєстрація ПП "Юнітекс" проведена на ОСОБА_2., який згідно його ж пояснень не має жодного відношення до діяльності підприємства, будь-яких документів від його імені не підписував.

Відповідно до п.3.1.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт) послуг на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, що є підставою для віднесення вказаної у ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Як слідує із наявних у справі матеріалів, ТОВ "Світ", ТОВ "Некс компані", ПП "Девайс", ПП "Юнітекс" у встановленому порядку зареєстровані уповноваженим органом як суб'єкти підприємницької діяльності, взяті на облік як платники податків, в тому числі ПДВ відповідними органами податкової служби.

Відповідно, контрагенти позивача по договору при відвантаженні товару, або оформленні документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) (п.п.7.3.1 п.7.3 статті 7 Закону), відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , у разі фактичного проведення відповідних фінансово-господарських операцій і їх оформлення у встановленому законом порядку, зобов'язані були надати покупцю податкову накладну, що має містити необхідні реквізити, вичерпний перелік яких наведений у зазначеній статті.

В розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів; продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг); господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.п.5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) вказано, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Даним Законом встановлені і певні обмеження щодо віднесення понесених витрат до складу валових. Так, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за змістом зазначених норм необхідною умовою для віднесення витрат до валових, є використання придбаних за рахунок цих витрат товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності платника. Зазначені витрати відповідно до вимог закону мають бути підтверджені відповідними документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Судом першої інстанції встановлено, що жодних фінансово-господарських операцій між ТОВ "Некс компані", ПП "Девайс", ПП "Юнітекс" не проводилось; жодні товари (роботи, послуги) від наведених вище суб'єктів господарювання позивач не отримував; первинні документи від імені наведених вище юридичних осіб, в тому числі накладні та податкові накладні підписувались директором позивача та посадовими особами приватного підприємства за вказівками керівника; печатки ТОВ "Некс компані", ПП "Девайс", ПП "Юнітекс" знаходились у керівника позивача.

В матеріалах справи також наявний висновок №1350 судово-криміналістичної почеркознавчої експертизи за кримінальною справою №1173471 складений 12.11.2004 року, в якому зазначено, що експертизою встановлено факти підписання окремих накладних, податкових накладних, акту прийому-передачі робіт від імені контрагентів позивача по договору, посадовими особами ПМП "Ніколя".

В ході розгляду справи, позивачем не надано жодного доказу, що надані йому маркетингові послуги та товарно-матеріальні цінності використовувались останнім в подальшому у власній господарській діяльності, з урахуванням чого судами зроблено вірний висновок про те, що вони не відносяться до складу валових витрат, а відтак і до складу кредиту не включаються.

З урахуванням викладених фактів, судом апеляційної інстанції було зроблено обгрунтований висновок про те, що висновки суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу є правильними і такими, що відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з'ясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ст. 86 КАС України (2747-15) , виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Ніколя" - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2006 року й ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року - залишити без змін.