Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.I.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2005 р.

у справі № 5/1547-9/176

за позовом Львівського обласного радіотелевізійного центру

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У справі заявлено позов про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПI у Галицькому районі м.Львова №0031071530/0/1380 від 31.10.2003 р., яким позивача за затримку на 77 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 122478,45 грн. зобов'язано сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 24495,69 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2004 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2005 р., позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення від 31.10.2003 р. №0031071530/0/1380 визнано недійсним повністю, у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування судових рішень та про прийняття нового, яким у позові відмовити, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

У справі встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту ДПI у Галицькому районі м.Львова №835/15-0 від 31.10.2003 р., яким встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) щодо граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно з поданою звітністю та актів документальних перевірок за період з 02.09.2002 р. по 05.08.2003 р. Розрахунок штрафних санкцій наведений у Додатку №1 до Акту від 31.10.2003 р.

Відповідно до п.2.5 Iнструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. №110 (z0268-01) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. за №268/5459, податкове повідомлення-рішення приймається за результатами перевірки платника податків.

Пунктом 12 вказаної Iнструкції передбачено, що факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 р. №429 (z1023-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. за №1023/7311, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що Акт № 835/15-0 від 31.10.2003 р. складено в порушення вказаних положень Порядку, за відсутності доказів його вручення позивачу, дійшли вірного висновку про відсутність підстав для висновку про правомірність прийнятого податко вого повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України (2747-15) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Касаційна скарга не містить доказів дотримання відповідачем чинного законодавства при складанні акту перевірки та прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова відхилити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2004 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2005 р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.