розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.08.2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03.11.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3120 про стягнення надбавки за безперервну службу, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А-3120 про стягнення надбавки за безперервну службу у повному обсязі.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03.11.2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.08.2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03.11.2006 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебував на службі в Збройних Силах України з 1982 року і наказом заступника Міністра оборони України від 26.12.2005 року № 68 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров'я, виключений із списків військової частини А-3120 наказом № 249 від 30.12.2005 року та направлений на облік до Чернігівського ОВК Чернігівської області.

На час введення в дію Указу Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) від 05.05.2003 року № 389 з 01.05.2003 року стаж позивача становив 20 років і він мав право на отримання щомісячної надбавки в розмірі до 70 % грошового забезпечення. З довідки військової частини А-3120 від 03.08.2005 року вбачається, що зазначена надбавка позивачу виплачувалась з червня 2003 року в розмірі меншому, ніж 70%.

Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 (389/2003) надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби, зокрема понад 20 років до 70%.

Цим же Указом передбачено, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України. Крім того, виплата надбавок відповідно до цього Указу повинна була здійснюватися з 01.05.2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.

Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149 (z0411-03) затверджено Iнструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, якою встановлено, що розмір надбавки визначається у відсотках до місячного грошового забезпечення, до складу якого включаються суми окладу грошового утримання (оклад за військове звання, посадовий оклад за основною або тимчасово виконуваною посадою), щомісячні надбавки та доплати, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.

Таким чином, Указ Президента України від 05.05.2003 року № 389 (389/2003) обмежує лише верхній граничний розмір надбавки за вислугу років і надає право, а не зобов'язує її встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.08.2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03.11.2006 року залишити без змін.