провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок розміру призначеної йому пенсії та проведення відповідного перерахунку, -

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право на перерахунок пенсії і зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок із урахуванням:

з 01 січня 2003 року - щомісячної 100% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №173 від 23.02.2002р. "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" (173/2002) ;

з 01 травня 2003 року - 90% надбавки грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України №389/03 від 05.05.2003р.; (389/2003)

з 01 вересня 1999 року по 31 грудня 2002 року - 40% надбавки згідно Указу Президента України №848 від 14.07.1999р. (848/99)

та з 01 квітня 2001 року - премії в розмірі 33,33%, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 (829-2000-п) .

Також просив стягнути заборгованість по пенсії з 01 вересня 1999 року, зобов'язавши Одеський обласний військовий комісаріат направити до відповідної установи ощадбанку розпорядження про виплату суми.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2005 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі представник позивача просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні зі служби ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) , щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23.02.2002р. (173/2002) , №848 від 14.07.1999р. (848/99) та №389 від 05.05.2003р. (389/2003) , відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1984 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України.

В період проходження військової служби ОСОБА_1 вказані надбавки не отримував, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу не вбачається.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, з чим правильно погодився і суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено не було.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.