провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Токмацької центральної районної лікарні про визнання дій незаконними та стягнення коштів, -

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона згідно посвідчення серії НОМЕР_1 являється учасником війни і згідно п.2 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на безоплатне першочергове зубопротезування.

В січні 2005 року позивачка звернулась до міської стоматологічної поліклініки з приводу зубопротезування. Згідно договору № 38 від 26.01.2005р. їй були надані безоплатні послуги із зубопротезування на суму 173,46 грн. та запропоновано укласти договір щодо надання додаткових платних послуг із зубопротезування на суму 146,56 грн.

Посилаючись на те, що вона була вимушена укласти договір № 14 від 26.01.2005р. на суму 146,56 грн., оскільки терміново потребувала зубопротезування, а також на те, що такі дії відповідача порушили передбачені законодавством її права, просила визнати незаконними дії посадових осіб Токмацької центральної районної лікарні щодо примушення укласти договір, визнати незаконним договір № 14 від 26.01.2005р. та стягнути з відповідача 174,04 грн. безпідставно сплачених коштів за договором із урахуванням інфляції.

Крім того, просила визнати незаконним п.1 наказу Токмацької центральної районної лікарні № 36 від 26.01.2004р., згідно якого платні медичні послуги надаються виключно після укладення письмового договору.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2006 року це судове рішення скасовано, а провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про задоволення її позовних вимог.

При цьому вона посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Відповідач у наданих запереченнях вважає оскаржені судові рішення законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги безпідставними.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно визначення, наведеного у п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень в розумінні п.7 ст. 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Як видно з матеріалів справи, предметом даного позову є неправомірне, на думку ОСОБА_1, надання відповідачем послуг із зубопротезування на платній основі згідно укладеного між ним і позивачкою договору.

Таким чином, апеляційний суд із урахуванням наведених положень законодавства дійшов обґрунтованого висновку про те, що Токмацька центральна районна лікарня, як заклад охорони здоров'я, у спірних правовідносинах не виконує владні управлінські функції на основі законодавства, а тому правильно скасував рішення місцевого суду і закрив провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом висновків не спростовують і ним при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 грудня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.