Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Федорова М.О.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2005р.

та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.08.2005р.

у справі № 6/299-18/184

за позовом Закритого акціонерного товариства "Запоріждеревоконструкція"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.06.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.08.2005 р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000042400/0 від 20.08.2004 р. щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 199000 грн. Стягнуто з ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на користь ЗАТ "Запоріждеревоконструкція" 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові рішення мотивовані тим, що операцію купівлі-продажу активів, вказану у заяві платника податків до податкового органу про надання дозволу на її здійснення, слід вважати узгодженою у відповідності до вимог п.п. 8.6.5 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, оскільки за результатами розгляду заяви позивача припису податкового органу про заборону її здійснення видано та направлено не було. Підпункт 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ не встановлює відповідальності за інші діяння, окрім реалізації активів, які перебувають у податковій заставі без отримання дозволу податкового органу, відповідно, за встановлених обставин до позивача неправомірно застосований штраф спірним податковим повідомленням-рішенням.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: п.п. 8.6 ст. 8, п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Наголошує на тому, що податковий орган узгодив та надав дозвіл на відчуження активів лише за умови спрямування отриманої виручки від реалізації цих активів у повному обсязі на погашення податкового боргу, проте позивач направив на погашення податкового боргу з отриманих коштів у розмірі 285000,00 грн. лише 86000,00грн., чим порушив п.п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 вказаного Закону, недотримався умов розподілу коштів у дозволі податкового органу, а також запропонованих ним самим у запиті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у період з 03.03.2004 р. по 20.08.2004 р. активи "Запоріждеревоконструкція" перебували у податковій заставі, що підтверджується першою податковою вимогою від 21.08.2002 р. №1/119 та записами у державному реєстрі застав рухомого майна від 03.09.2002р. № 34-7882 та від 11.04.2003 р. про зміни до запису № 34-7882, які доповнені даними про реєстрацію нерухомого майна.

За результатами перевірки з питання збереження активів, які перебувають у податковій заставі, ЗАТ "Запоріждеревоконструкція" за період з 01.05.2004 р. по 30.06.2004 р. складено акт від 18.08.2004 р. № 17, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042400/0 про визначення позивачеві у відповідності до вимог п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов’язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження, у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що становить 199000,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Вимоги п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ зобов’язують платника податків, активи якого перебувають у податковій заставі, у випадку здійснення із заставними активами операцій, перелік яких містить ця ж норма Закону, письмово узгоджувати такі операції з податковим органом.

Відповідно до абз. 1 п.п. 8.6.5. п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (абзац перший підпункту 8.6.5 пункту 8.6 статті 8 із змінами,внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550-IV (550-15) ) для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз’яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Судами попередніх інстанцій було достовірно встановлено, що ЗАТ "Запоріждеревоконструкція" звернулось до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя із заявою про надання дозволу на проведення операцій з відчуження активів, із зазначенням їх переліку, які перебувають у податковій заставі, а також із розподілом спрямування коштів, які планується отримати від реалізації майна у розмірі 285000,00 грн., в тому числі на погашення бюджетної заборгованості, заборгованості із заробітної плати та кредиторської заборгованості перед юридичними особами.

Вказана заява отримана податковою інспекцією 27.04.2004р. за вх.№8959/10, однак податковий керуючий не скористався наданим йому правом за наявності законодавчо визначених підстав на видачу протягом десяти робочих днів припису про заборону здійснення такої операції, у зв’язку з чим висновок суду про узгодження податковим органом операцій позивача на відчуження активів, зазначених у його заяві, ґрунтується на приписах п.п. 8.6.5. п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Визначення імперативної умови спрямування коштів від реалізації активів виключно для погашення податкового боргу у дозволі від 12.05.2004р. за №5 на проведення операції, наданому податковим органом вже після її узгодження у відповідності до приписів абз. 1 п.п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, є таким, що суперечить приписам наведеного вище законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.8. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ відповідальність платника податків у вигляді сплати штрафу у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами, настає у разі відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу.

З огляду на встановлений факт узгодження податковим органом операції з відчуження активів у порядку, передбаченому п.п. 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визначення позивачеві штрафу у відповідності до вимог вищевказаного Закону через відсутність складу порушення.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, як законні та обґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.08.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.