Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не викликались;

відповідача: не викликались;

третьої особи: не викликались

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго"

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р.

у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго"

до Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції

третя особа Дігтярівська сільська рада

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" (далі по тексту – позивач, ВАТ "Чернігівобленерго") звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Новгород-Сіверської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Новгород-Сіверська МДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.04.2003р. №0001382331/0.

16.12.2003р. ВАТ "Чернігівобленерго" подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.04.2003р. №0001382331/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 1 761,59 грн., в т.ч. 1 174,39 грн. основного платежу та 587,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2004р. у справі №6/301а/33а (суддя Блохіна Ж.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2004р. (головуючий суддя – Шипко В.В., судді Дикунська С.Я., Нечитайло О.М.) позовні вимоги ВАТ "Чернігівобленерго" задоволено; визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Новгород-Сіверської МДПІ від 24.04.2003р. №0001382331/0 в частині визначення суми податкового зобов’язання Новгород-Сіверському району електричних мереж з земельного податку в сумі 1 761,59 грн., в т.ч. 1 174,39 грн. основного платежу та 587,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2004р. у справі №6/301а/33а (головуючий суддя – Божок В.С., судді Хандурін М.І., Костенко Т.Ф.) скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.02.2004р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2004р. у справі №6/301а/33а; справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Верховного Суду України від 18.11.2004р. (головуючий суддя – Барбара В.П., судді Карпечкін П.Ф., Лилак Д.Д.) відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2004р. у справі №6/301а/33а.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2005р. у справі №16/317/17 (6/301а/33а) (суддя Фесюра М.В.). яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2005р. (головуючий суддя – Мартюк А.І., судді Вербицька О.В., Мачульський Г.М.) та постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2005р. (головуючий суддя – Божок В.С., судді Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 20.12.2005р. (головуючий суддя – Кривенко В.В., судді Гусак М.Б., Маринченко В.Л., Мушинський М.М., Самсін І.Л.) відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.08.2005р. у справі №6/317/17

20.09.2005р. ВАТ "Чернігівобленерго" подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.01.2005р. у справі №16/317/17 (6/301а/33а) за нововиявленими обставинами.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р. у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а) (суддя Сидоренко А.С.), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. (головуючий суддя – Дзюбко П.О., судді Вербицька О.В., Коваленко В.М.) залишено без задоволення заяву ВАТ "Чернігівобленерго" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2005р. у справі №16/317/17 (6/301а/33а) залишено без змін.

ВАТ "Чернігівобленерго" не погоджуючись з постановою Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а), звернулось з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ВАТ "Чернігівобленерго" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2005р. у справі №16/317/17 (6/301а/33а), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, встановлено фактичне виростання позивачем земельних ділянок під опорами ЛЕМ, а отже обов’язок ВАТ "Чернігівобленерго" сплачувати відповідні суми земельно податку.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.02.2005р. у справі №16/316/7 (6/301а/33а) виходили з того, що визнання недійсним в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яким було затверджено акти інвентаризації земельних ділянок, з підстав проведення інвентаризації не уповноваженими особами, не спростовує фактичного використання позивачем земельних ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (який застосовується до даних правовідносин після 01.09.2005р.) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що визнання недійсним в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування, яким було затверджено акти інвентаризації земельних ділянок, з підстав проведення інвентаризації не уповноваженими особами, не є істотними для даної справи обставинами, оскільки не спростовують фактичного використання позивачем земельних ділянок, на підставі чого позивачу нараховано відповідні суми земельного податку, а отже, не є нововиявленими у розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а) не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а) залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2005р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. у справі №18/249 (16/317/17-6/301а/33а) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.