Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.I.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.I.

Заїки М.М.

Загороднього А.Ф.

при секретарі Дашківській О.Є.

розглянувши в порядку письмово провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Рівненської області від 23.03.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про перерахунок пенсії, -

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до УПФУ в м. Кузнецовську про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що він має статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 2 категорії. 01.09.1993 р. призначено пенсію за віком, починаючи з 01.01.2004 р. у зв'язку з введенням в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , йому здійснено перерахунок пенсії за нормами цього Закону. Розмір пенсії склав 769 грн. 01.04.2005 р. УПФУ в м. Кузнецовську знову проведено перерахунок пенсії за віком, виходячи із заробітку за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення, без огляду на пільгу щодо розрахунку пенсії, виходячи із заробітку, встановленого частиною 2 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , після такого перерахунку пенсія зменшилась до 350,59 грн. Тому позивач вважає, що має право на обчислення середньомісячного заробітку, з урахуванням пільги за статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , із заробітку в зоні відчуження за один місяць - травень 1987 р.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24.01.2006 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано УПФУ в м. Кузнецовську Рівненської області провести з 01.04.2005 р. перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, визначивши середньомісячний заробіток шляхом поділу суми заробітку за календарні місяці роботи в період з 01.05.1987 р. по 31.07.1987 р., за документами наявними в пенсійній справі.

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 23.03.2006 р. вказане судове рішення скасовано та постановлено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На зазначене рішення апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення, і вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не в повній мірі встановив обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також не дав оцінку всім доказам, розрахункам, з яких суд апеляційної інстанції виходив при відмові в задоволенні позовних вимог.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. № 11 (v0011700-76) звертається увага на те, що визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Рівненської області від 23.03.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про перерахунок пенсії скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про перерахунок пенсії направити на новий розгляд до апеляційного суду Рівненської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.