Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17.08.2006 року

по справі №22ас/3513

за позовом ОСОБА_1

до 1) Обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації,

2) Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі

про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом, -

У березні 2006 року ОСОБА_1(далі - позивач, скаржник) звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області із позовом до Обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації (далі - відповідач 1), Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (далі - відповідач 2), про стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2002 р. до 30.06.2005 р. в сумі 15383 грн.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 26.05.2006 року, було повністю відмовлено в задоволенні позову з підстав неправомірності заявлених позовних вимог чинному законодавству.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу до Апеляційного суду Житомирської області, яку апеляційний суд своєю ухвалою від 17.08.2006 р. залишив без розгляду та повернув її скаржнику з мотивів подачі зазначеної апеляційної скарги позивачем після сплину встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Апеляційного суду Житомирської області скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, ч. 1, 9 ст. 103 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржником 03.06.2006 р., тобто в межах встановленого законом строку було подано до суду апеляційної інстанції заву про апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 26.05.2006 року, про що свідчить штамп поштового відділення на описі вкладення в цінний лист.

Отримана дана заява апеляційним судом 09.06.2006 р., відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на вищевказану постанову районного суду була подана 23 06.2006 року через пошту, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, де вказана дата відправки 23.06.2006 р.

Відповідно до частин 1, 9 статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк не вважається пропущеним якщо до його закінчення позовна заява, скарга, чи інші документи здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином, оскільки оскаржувана постанова Овруцького районного суду Житомирської області була прийнята 26.05.2006 р., а заяву про її апеляційне оскарження скаржником було подано через пошту 03.06.2006 року, то вказана процесуальна дія була вчинена в межах встановленого законом 10-денного процесуального строку.

Оскільки апеляційну скаргу на вищевказану постанову районного суду було здано на пошту 23.06.2006 року, - її було подано протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, а відповідно, - з дотриманням встановленого законом процесуального строку.

З наведеного вбачається, що скаржником було повністю дотримано процедуру оскарження судових рішень, встановлену КАС України (2747-15) .

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду Житомирської області про залишення апеляційної скарги без розгляду є незаконною.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 227 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17.08.2006 року скасувати.

Справу направити до Апеляційного суду Житомирської області для вирішення питання щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.