за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції Балаклавського району міста Севастополя (далі - ДПІ Балаклавського району міста Севастополя) та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) про визнання дій неправомірними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - представників ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 30 березня 2006 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом на неправомірні дії ДПІ Балаклавського району міста Севастополя та ДПА України.

В обґрунтування вимог вказувала, що вона зверталася до інспекції із заявою про відмову від ідентифікаційного номеру та просила визнати за нею право здійснювати будь які платежі без ідентифікаційного номера, але отримала відмову у задоволенні заяви на підставі того, що відсутній механізм реалізації такого права.

Просила визнати вказані дії неправомірними і зобов'язати ДПІ у Балаклавському районі міста Севастополя та ДПА України анулювати ідентифікаційний номер та внести в її паспорт відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без такого номера.

Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 26 грудня 2005 року позов задоволено повністю.

Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 30 березня 2006 року апеляційна скарга відповідача відхилена, постанову суду першої інстанції змінено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

З Указу Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" (1573/99) , додатком якого встановлена схема організації центральних органів виконавчої влади, слідує, що ДПА України відноситься до центральних органів виконавчої влади.

Отже, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Державної податкової адміністрації України належить розглядати окружному адміністративному суду колегією у складі трьох суддів.

Однак з матеріалів справи випливає, що суд першої інстанції, який виконував функції окружного адміністративного суду, розглянув справу одноособового, тобто неповноважним складом суду.

За правилами пункту 1 частини третьої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин та порушень процесуального законодавства рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя від 26 грудня 2005 року та рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 30 березня 2006 року скасувати з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.