розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки на постанову господарського суду Чернігівської області від 17.08.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. у справі за позовом УПФУ в Талалаївському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки про зобов"язання вчинити дії, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

Управлінням Пенсійного фонду України в Талалаївському районі (надалі - Позивач) заявлено позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки про зобов'язання вчинити певні дії, а саме включити в акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, суму витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 1352,35 грн. з 01.09.2005р. по 31.05.2006р. за пенсійною справою №106876ОСОБА_1

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог на 150 грн. в зв'язку з фактичною виплатою у червня 2006 року пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1, і просить стягнути Відповідача 1502,35 грн. витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.09.2005р. по 30.06.2006р.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 17.08.2006р. задоволені позовні вимоги УПФУ в Талалаївському районі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Чернігівської області від 17.08.2006р. - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями8, 10, 81 Закону України від 05.11.1991р. № 1788 (1788-12) "Про пенсійне забезпечення" ( надалі Закон № 1788 ) встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" /надалі - Закон № 1105/ у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (ст. 28 Закону № 1105).

Згідно з ч.2 п.5 ст. 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону № 2272-ІП потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03 за № 376/7697 (z0376-03) встановлено наступне.

Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, який подається відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (п. 6 Порядку).

Згідно п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону № 1788, ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Як встановлено судом, позивачем за період з 01.09.05 по 30.06.06 було виплачено пенсії ОСОБА_1, яка є опікуном неповнолітньої дочки померлого ОСОБА_4 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за пенсійною справою №106876 в сумі 1502,35 грн.

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується копією акту за формою Н-1.

Відповідно до ст. З Угоди про гарантії прав громадян держав -учасників СНД в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Таким чином, суд дав належну оцінку обставинам справи і мотивовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Доводи відповідача стосовно того, що до даних правовідносин слід застосовувати Угоду між державами учасницями СНД про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, підписаною 09.09.1994 усіма державами - учасницями СНД, колегія суддів вважає помилковим, оскільки норми вказаної Угоди регулюють правовідносини безпосередньо між працівниками, каліцтво або професійне захворювання яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та роботодавцями, відповідальними за завдання шкоди, і не розповсюджуються на пенсійні відносини, що відповідає і вимогам цивільного законодавства.

В ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення Угоди, зазначено, що у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Відповідно ч. 1 та 3 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Отже, відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Твердження відповідача про те, що померлий громадянин ОСОБА_2 не був застрахований в Україні і за нього не сплачувалися до Фонду страхові внески колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що предметом даного спору є право позивача на відшкодування понесених ним витрат, а не право ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Призначивши громадянці ОСОБА_3, а потім ОСОБА_1, як опікунам неповнолітньої ОСОБА_4 пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивач визнав право останніх на отримання даного виду пенсій.

Таким чином, суд правильно встановив всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що спірне розпорядження прийняте з дотриманням всіх вимог зазначених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернігівської області від 17.08.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2006р. - без змін.