розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок пенсії, -

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що наказом Командуючого військами Краснознаменного Одеського військового округу від 03.07.1991 р. за №034-ПМ він був звільнений з військової служби в запас за п."б" ст. 46 (за віком). Наказом командира військової частини 74955 від 01.08.1991 р. №7 він був виключений зі списків особового складу. Загальний стаж військової служби в Збройних Силах склав 27 років.

Після звільнення, відповідачем ОСОБА_1 була нарахована пенсія, розмір якої з 2005 року було перераховано у сторону збільшення.

Проте, на думку позивача, військовим комісаріатом неправомірно не було здійснено перерахунок пенсії за минулий час з урахуванням наступних видів грошового забезпечення:

- щомісячної надбавки у розмірі 100% від грошового забезпечення, передбачену Указом Президента України №173/2002 від 23.02.2002 р. (173/2002) за період з 01.01.03 по 31.12.04 та скасованої ним 40% надбавки до посадового окладу, введену Указом Президента України №847/99 від 14.07.1999 р. (847/99) за період з 01.09.99 по 31.12.02;

- щомісячної 90% надбавки за безперервну військову службу, передбачену Указом Президента України №389/2003 від 05.05.2003 р. (389/2003) за період з 01.05.03 по 31.12.04;

- премії в розмірі 33,3%, згідно постанови Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 р. (829-2000-п) та наказу Міністра оборони України №75 від 05.03.2001 р. (z0251-01) за період з 01.03.01 по 31.12.04.

Просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії за вказані періоди у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та виплатити заборгованість, яка виникла з моменту введення відповідних надбавок.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2006 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову суду першої інстанції. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням 40-відсоткової щомісячної надбавки до посадового окладу, передбаченої Указом Президента України від 14.07.1999 р. за період з 01.09.1999 р. по 31.12.2002 р., щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2003р. - починаючи з 01.01.2003 р., щомісячної 90-відсоткової надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, встановленої Указом Президента України від 05.05.2003 р. - починаючи з 01.05.2003 р., 33,3 - відсотків премії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. та п. 34.5 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001р. - починаючи з 01.03.2001р.

В касаційній скарзі Миколаївський обласний військовий комісаріат, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивача було звільнено з військової служби в 1991 році. При звільненні йому була нарахована пенсія, виходячи з посадового окладу, грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, розмір якої неодноразово перераховувався у зв'язку зі змінами грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) , якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (923/96) та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) . Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.

Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не може бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені з 01 вересня 1999 року Указом Президента України від 14 липня 1999року № 847 (847/99) "Про додаткові заходи щодо упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" в розмірі до 40% посадового окладу, Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах не отримував, а тому ці надбавки не можуть бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Заявник під час проходження служби цих надбавок не отримував, був звільнений в запас у 1991 році, а тому дія зазначених Указів на нього не поширюється. Закон України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) не має зворотньої сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що при звільненні з військової служби позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду зазначених положень закону та виданих на його виконання підзаконних нормативних актів не врахувала та помилково дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії.

За таких обставин та з урахуванням положень ст. 226 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату - задовольнити.

Постанову колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2006 року - скасувати, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року у даній справі - залишити в силі.