Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Кравченко О.О.

суддів: Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В.

Чалого С.Я.

Харченка В.В.

при секретарі: Деревенському I.I.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромислова фірма "Термоантрацит" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним акта,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглепромислова фірма "Термоантрацит" звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним акта.

Постановою господарського суду Луганської області від 15 червня 2006 року в частині визнання недійсним акту перевірки від 22 лютого 2006 року № 22 та повідомлення № 0016 відмовлено, а в частині визнання основним видом діяльності підприємства "Агломерацію кам'яного вугілля" за КВЕД 10.10.3 провадження у справі закрито.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року постанову господарського суду Луганської області від 15 червня 2006 року скасовано частково, позовні вимоги задоволено частково - визнано недійсним акт перевірки від 22 лютого 2006 року № 22 та повідомлення № 0016, в решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області, в касаційній скарзі просить його скасувати та прийняту нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачем, при складанні Акту перевірки від 22.02.06 №26 та повідомлення №0016, було невірно визначено вид основної діяльності підприємства ТОВ "ВФ "Термоантрацит", оскільки таке визначення було проведено на підставі даних про кількість робітників підземних та наземних спеціальностей, а також обсягів їх заробітної плати, тобто в порушення п. 12 Порядку визначення страхових тарифів, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1423 від 13.09.00 (1423-2000-п) . Під час проведення перевірки визначення питомої ваги в обсязі реалізації продукції відповідачем не проводилось. Судом першої інстанції були залишені без уваги довідки позивача про те, що обсяг реалізації збагаченого вугілля за 2005 рік склали 12383600 грн., при тому, що за 2005 рік було видобуто вугілля (без його реалізації) у кількості 33600 тон на суму 1632960 грн.; а також довідка про те, що ТОВ "ВФ "Термоантрацит" в 2005 році купувало вугілля в кількості 137,97 тон, для агломерації та реалізувало його. Крім того, згідно з відомостями наданими позивачем, за період перевірки підприємством продукція з підземного видобування кам'яного вугілля не реалізовувалась (код КВЕД - 10.10.1), продукції агломерації кам'яного вугілля (код КВЕД- 10.10.3) було реалізовано - 44000 тонн, на загальну суму - 15568 грн. 00 коп., що свідчить про більш питому вагу в обсягах реалізації продукції ТОВ "ВФ "Термоантрацит" за видом економічної діяльності - агломерація кам'яного вугілля (код КВЕД- 10.10.3).

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись неможливо виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглепромислова фірма "Термоантрацит" 09.04.01 зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Свердловська згідно довідки про внесення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 10202 від 01.07.1997 року в якої основним видом діяльності було підземне видобування кам'яного вугілля - КВЕД 10.10.1.

Згідно Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХIУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) було присвоєно страховий тариф - 13,8 % та 20 клас професійного ризику, з 01.05.03 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.03 року № 985 (985-2003-п) була проведена перереєстрація всіх підприємств, на цьому підприємстві згідно класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва страховий тариф залишився -13,8 %, а клас професійного ризику - 67.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.05 року позивач звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду м. Свердловська з листом № 28 / 04 - 05 про зміну страхового тарифу у зв'язку з тим, що підприємство змінило вид діяльності (довідка з єдиного державного реєстру підприємств № 43943 від 21.04.05 року, з КВЕД 10.10.1 - підземне видобування кам'яного вугілля змінено на КВЕД 10.10.3 - агломерація кам'яного вугілля).

Згідно листа головного управління статистики у Луганській області за підписом начальника головного управління № 13-49/50 від 05.05.06 року класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. Будь-яке інше використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних чи нормативних), може здійснюватися за власними правилами, під відповідальність користувачів та з належними поясненнями.

Згідно пункту 4.5 Постанови № 12 (v0012583-01) від 20 квітня 2001 року "Про затвердження Iнструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду" відділення виконавчої дирекції Фонду видало нове повідомлення з меншим страховим тарифом - 2,1 % та 41 класом професійного ризику.

Відповідач надав суду пояснення, що при прийнятті звіту за 2005 рік та додатку 2.1. до звіту від ТОВ "Вуглепромислової фірми "Термоантрацит" було з'ясовано, що підприємство надало відділенню недостовірну інформацію про зміну виду діяльності. У звіті було заявлено що підприємство займається видобуванням та агломерацією кам'яного вугілля питома вага якого складає 99,4 % обсягу робіт. Позивач 23.02.06 здав відповідачу копію статистичного звіту за формою 1 - підприємництво, за підписом керівника та головного бухгалтера в якому також показано у розділу 2 (розподіл обсягу реалізованої продукції ....) - видобування й агломерація кам'яного вугілля з найбільшою питомою вагою.

Відповідно до ст. 47 Закону України № 1105-ХIУ (1105-14) робочі органи виконавчої дирекції Фонду провели планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності страхувальників щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку.

22.02.06 року спеціалістами відділення виконавчої дирекції Фонду була проведена перевірка підприємства щодо нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків за період з 01.10.04 року по 01.01.06 рік.

З пояснень відповідача вбачається, що згідно п.8 Iнструкції про порядок перерахунку, облік та витрачання страхових коштів спеціалістами відповідача проведено контроль шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати такі як накази на матеріальну допомогу, колективний договір та розрахункові документи на проведені виплати, Метою перевірки було визначення основного виду діяльності підприємства; правильність встановлення страхового тарифу та достовірність наданої відділенню звітності. При перевірці підприємства ознайомились зі штатним розписом в якому було з'ясовано, що 58,6 відсотків від чисельності працівників зайнято на підземних роботах ( середньооблікова чисельність працюючих за рік склала 377 чоловік, 197 чоловік зайнято на підземних роботах), також були перевірені табеля обліку використання робочого часу з 01.04.05 року по 31.12.05 року в яких також було видно, що більш як 50 відсотків складають робітники підземних професій. Головним інженером підприємства позивача був пред'явлений розклад робітників підприємства в якому також більш ніж 50 % були показані робітники підземних професій. Копію розкладу працівників - представити відділенню відмовилися. З відомостей нарахування заробітної плати за період, що перевірявся вбачається, що робітники підземних професій займають найбільшу питому вагу. Перевіряючі були ознайомлені з положеннями, інструкціями, наказами, розпорядженнями, колективним договором та іншими рішеннями з питань організації оплати праці, виплати заробітної плати, премій та матеріальної допомоги. Були перевірені головні, касові та чекові книжки. Головним спеціалістом відділу відшкодування шкоди (відповідач у справі) були перевірені пред'явлені до заліку витрати.

Встановлено, що перевірка статутних документів, штатного розпису, документів первинного бухгалтерського обліку та відомостей по нарахуванню заробітної плати - основним напрямком діяльності підприємства позивача є підземне видобування вугілля з послідуючою його агломерацією. Більшість 50 відсотків працівників є робітниками підземних професій, нещасні випадки у 2005 році також були з працівниками підземних професій і враховувались по КВЕД 10.10.1, тобто ці дані свідчать про орієнтацію цього підприємства, а саме на видобуток кам'яного вугілля,

У відповідності до Iнструкції про складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики за формою № 1-підприємництво, затвердженої наказом Держкомстату України № 600 (z1458-04) від 05,11.04 року зі змінами, внесеними наказом Державного комітету статистики від 23.11.05 року № 376 (z1465-05) , то при їх заповненні використовується тільки номер групи кодового позначення об'єкту (КВЕД), а саме 10.1, але для визначення виду діяльності підприємства та розміру страхового тарифу ця Iнструкція не застосовується.

Згідно п.7 ст. 47 Закону України № 1105-ХIУ (1105-14) розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування віл нещасних випад згідно Порядку установлення страхових тарифів для підприємств та організацій.

Згідно вищезазначеного, ТОВ "Вуглепромислової фірми "Термоантрацит" змінено страховий тариф з 2,1 % на 13,8% та клас професійного ризику : 41 на 67, у зв'язку з чим донараховано страхових внесків на суму 288803грн.69 коп., нарахована пеня 8624грн.59коп.

Як свідчать матеріали справи, від підпису акту перевірки № 26 від 22.02.06 року підприємство відмовилося, згідно п 11.4 постанови № 68 від 17.10.03 року зроблено відповідний запис на останній сторінці у присутності двох свідків, які здійснювали перевірку.

Відповідно до ст.ст. 70 - 71 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) кожна сторона повинна довести належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено обгрунтованість його доводів щодо неправомірності складання акту перевірки та повідомлення.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України (2747-15) , підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції є рішення, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а касаційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 210, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області задовольнити.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року скасувати, постанову господарського суду Луганської області від 15 червня 2006 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.