розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року у справі за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" про стягнення штрафних санкцій,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" про стягнення штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 11 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року постанову господарського суду Закарпатської області від 11 серпня 2006 року скасовано, позовні вимоги задоволено Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів частково.

Суд апеляційної інстанції приймаючи рішення виходив з того, що відповідно до ст.. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно ч. 2 ст. 19 цього ж Закону, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів покладається на керівника підприємств.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства створюють за власні кошти місця для працевлаштування інвалідів, розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно даного Положення, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введене в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

У матеріалах справи міститься копія Листа на адресу Мукачівського районного центру зайнятості № 221 від 13.04.2005 р., в якому товариство просить направити 2 інвалідів з метою працевлаштування.

Однак, згідно відповіді центру зайнятості, відповідач не подавав щомісячних звітів форми № 3-ПН, тобто не повідомляв про належно створені (пристосовані) робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Отже, враховуючи вищевикладене, Фонд соціального захисту інвалідів може застосувати до відповідача штрафні санкції за 2005 рік, крім одного місяця, в якому відповідач направив Лист до центру зайнятості, оскільки у цьому місяці ВАТ "Закарпатнафтопродукт" інформувало центр зайнятості про можливість працевлаштувати ще 2 інвалідів.

На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", в якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими.

Керуючись статтею 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" відхилити, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.