ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Гордійчук М.П.,
Горбатюка С.А.,
Цуркана М.I.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судового рішення, яким скасовано постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року, задоволено позов та зобов'язано Миколаївський обласний військовий комісаріат зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за минулий час з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1991 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) й він вимагав перерахувати її з урахуванням премій та надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання військовослужбовців після звільнення позивача з військової служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з тих підстав, що надбавки і премії, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймалися в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно виходив з того, що зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців не мали зворотної дії в часі і пенсія позивача перерахунку за попередній період не підлягала.
Районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства й не порушив права та законні інтереси позивача.
Апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) це є підставою для скасування судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату задовольнити.
Постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2006 року скасувати та залишити в силі постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 червня 2006 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
С.Є. Амєлін
М.П. Гордійчук
С.А. Горбатюк
М.I. Цуркан
В.В. Юрченко