Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Кравченко О.О.

Суддів Васильченко Н.В.

Харченка В.В.

Матолича С.В.

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 5 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії,-

Встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що йому з 1995 року була нарахована пенсія у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб." (2262-12) Протягом 1996-2003 років було прийнято цілий ряд нормативно - правових актів у відповідності до яких було збільшеного грошове забезпечення військовослужбовців. Однак, при цьому йому не було перераховано розмір його пенсії, а тому він просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок, а саме: з 01.09.1999р. по 31.12.2002р. 40% надбавки посадового окладу введеної Указом Президента України № 847/99 від 14.07.1999р. (847/99) ; з 01.10.1996 до 30.04.2004р.-33,3% премії, згідно з Указом Президента України № 923/96 (923/96) "Про грошове забезпечення військовослужбовців" від 04.10.1996р., постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) та п. 34.5 "Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75 (z0251-01) .

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 5 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у складі Збройних Сил України і у 1995 році був звільнений з дійсної служби. Відповідно до Закону України від 15.06.2004року №1769-1У "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького в рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) позивачеві була перерахована раніше призначена пенсія з 1.01.2005р.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України №2262-Х11 (2262-12) ( в редакції Закону України від 15.06.2004р.№ 1769-1У (1769-15) ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців за останньою штатною посадою перед звільненням. При цьому враховуються відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентна надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1.01.2005року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом №2262-Х11 (2262-12) , нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон №1769-1У (1769-15) , який набув чинності 1.01.2005р., не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005р., задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220,220-1,230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -Ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 5 травня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.