розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1до Маріупольської міської ради Донецької області, Управління міського майна Маріупольської міської ради, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання рішення частково недійсним і зобов'язання укласти договір, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2004 року ПП ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати недійсним рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 27.01.2004 року № 588 "Про затвердження переліку об'єктів міської комунальної власності, які підлягали приватизації у першому півріччі 2004р." в частині приватизації приміщень по пр. Будівельників, шляхом викупу ПП ОСОБА_2. та зобов'язати відповідачів допродати приміщення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19 квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 червня 2005 року, позовні вимоги ПП ОСОБА_1. задоволені частково.

Визнано недійсним рішення Маріупольської міської ради № 588 від 27.01.2004 року в частині включення до об'єктів приватизації нежитлових приміщень розташованих за адресою м. Маріуполь пр. Будівельників, шляхом викупу ПП ОСОБА_2. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, СПД ОСОБА_2. і Управління міського майна Маріупольської міської ради подали касаційні скарги, в яких просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ПП ОСОБА_1. у задоволенні його позовних вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 січня 2006 року зазначені касаційні скарги разом із матеріалами справи передано до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2007 року провадження у справі № 12/121-в було зупинено до моменту оформлення спадкових прав спадкоємцями третьої особи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2008 року провадження у справі № 12/121-в поновлено в зв'язку із успадкуванням ФОП ОСОБА_3. майна, належного третій особі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2008 року залучено в якості третьої особи на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 до участі у справі № 12/121-в.

Колегія суддів вважає, що вказане касаційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Згідно із ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) , касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Верховним Судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

При цьому пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) визначений перелік категорій справ, що можуть бути передані для розгляду до Вищого адміністративного суду України і до них відносяться заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 - 32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами в зв'язку із прийняттям Маріупольською міською радою рішення № 588 від 27.01.2004 року "Про затвердження переліку об'єктів міської комунальної власності, які підлягали приватизації у першому півріччі 2004р.", згідно з яким визначено приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення, розташоване за адресоюАДРЕСА_1 третьою особою - СПД ОСОБА_2. На підставі цього рішення 27.04.2004 року між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради та СПД ОСОБА_2. було укладено договір № 574 купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення.

Також рішенням Маріупольської міської ради № 420 від 10.06.2003 року нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Маріуполь, пр. Будівельників, 166, було включено до об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем - ПП ОСОБА_1. і між ним та відповідачами було укладено відповідні договори купівлі-продажу частини спірного нежитлового приміщення.

Підставою для звернення позивача до суду слугувало те, що він, на його думку, має право на отримання у власність шляхом викупу всього спірного нежитлового приміщення.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на спірне нежитлове приміщення, відновлення порушеного права зі сторони третіх осіб, які, як і позивач, на підставі рішень владних органів претендують отримання у власність нерухомого майна. Тобто між даними особами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Зазначення Маріупольської міської ради Донецької області та Управління міського майна Маріупольської міської ради як відповідачів не змінювало правову природу спірних відносин та не робило даний спір публічно-правовим.

Правовідносини, які склалися між сторонами, виникли з права власності на спірне майно, а відтак не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки не відносяться до публічно-правових відносин.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (2747-15) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (2747-15) .

Враховуючи викладене, є всі підстави вважати, що дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України (2747-15) і компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, зазначених в якості відповідачів.

За таких обставин касаційне провадження у справі повинно бути закрито, а справа повернута за належністю до Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.ст. 157, 221, 222, 223, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційне провадження у справі № 12/121-в за позовом приватного підприємця ОСОБА_1до Маріупольської міської ради Донецької області, Управління міського майна Маріупольської міської ради, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання рішення частково недійсним і зобов'язання укласти договір - закрити.

Справу повернути до Вищого господарського суду України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.