розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську про визнання рішення недійсним та перерахунок пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську на постанову апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську про визнання рішення недійсним та перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивував тим, що одержує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Первомайську. Останній перерахунок пенсії йому було проведено 1 січня 2004 року. Його страховий стаж після перерахунку склав 11 місяців 29 днів. 19 травня 2006 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахування йому пенсії в зв'язку зі стажем роботи. Управління ПФУ в м.Первомайську прийняло рішення про перерахунок пенсії, але в новому розмірі пенсію не отримує оскільки пізніше відповідач йому письмово повідомив про відмову у таких виплатах. Вважав дії відповідача незаконними та просив суд визнати зазначену відмову відповідача незаконною та зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії в розмірі, визначеному розпорядженням №149310 від 19 серпня 2006 року з 1 червня 2006 року.

Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 18 січня 2007 року в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську Луганської області про відмову у виплаті позивачу пенсії у збільшеному розмірі згідно проведеного перерахунку на підставі розпорядження № 149310 від 19 серпня 2006 року Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську Луганської області незаконним. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську Луганської області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, визначеному розпорядженням № 149310 від 19 серпня 2006 року Управління Пенсійного Фонду України в Луганської області, з 1 червня 2006 року з подальшим перерахунком в сторону збільшення згідно діючого законодавства України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, судом неправильно застосовані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком на пільгових умовах . Розмір пенсії становить на 1 грудня 2006 року 932 грн. 27 коп. Згідно з записами в трудовій книжці позивач працював з 29 січня 2004 року по 9 березня 2004 року, з 23 листопада по 15 квітня 2005 року, з 21 жовтня 2005 року по 15 квітня 2006 року. Його загальній стаж після останнього перерахунку 1 січня 2004 року складає 11 місяців 29 днів. Відповідач 19 серпня 2006 року прийняв рішення про перерахунок пенсії згідно із частиною 4 ст. 42 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в сторону збільшення та видав відповідне розпорядження.

В подальшому, 7 грудня 2006 року відповідач повідомив письмово позивача про відмову у виплаті перерахованої пенсії, тим самим, грубо порушив вимоги ч.5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" значно порушивши строк, встановлений Законом для прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийнявши рішення по заяві позивача лише 19 серпня 2006 року. Крім того, відповідач 27 вересня 2006 року видав розпорядження №149310, яким розмір пенсії позивача був зменшений.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги посилання відповідача на те, що тим пенсіонерам, яки встигли отримати перераховану пенсію відповідно до ст.ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Управління Пенсійного фонду продовжує виплату пенсій в новому розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше, ніж через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенси.

Дія ст. 42 ч. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розповсюджується на позивача, так як на момент звернення для перерахунку пенсії він був застрахованою особою, яка після призначення пенсії продовжила працювати, тобто її страховий стаж збільшився.

Частина 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає таку умову перерахунку пенсії, як наявність стажу роботи не менше, ніж два роки. Вона містить умову, що перерахунок пенсії провадиться не раніше, ніж через два роки після останнього перерахунку.

На період звернення позивача до управління ПФУ в м. Первомайську із заявою про перерахунок пенсії норми закону, яка б встановлювала обов'язкову умову для перерахунку пенсії наявність 2 років страхового стажу після призначення або перерахунку пенсії, в тому числі у Законі України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , не існувало.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську про визнання рішення недійсним та перерахунок пенсії - без змін.