розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Одеського обласного Фонду соціального захисту інвалідів, заступника прокурора Одеської області на постанову господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року у справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного Фонду захисту інвалідів до приватного підприємства "Укртрансконтейнер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

У серпні 2006 року заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного Фонду захисту інвалідів звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Укртрансконтейнер" про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Постановою господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року, в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеського обласного Фонду захисту інвалідів відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили з того, що відповідно до ст.. 20 ЗУ "Про зайнятість населення" (803-12|ST20) - підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності, щомісяця подають місцевим центрам зайнятості адміністративні данні у повному обсязі про наявність вільних робочих місць.

Положення "Про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів" встановлює обов’язок підприємства розробляти заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно із п.10 Положення "Про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1995 Р. № 314 (314-95-п) працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

В 2005р. ПП "Укртрансконтейнер" працевлаштувало 8 інвалідів, коли норматив працевлаштування інвалідів складав 9 осіб. Але ж підприємство, відповідно до діючого законодавства, забезпечило створення вакантних робочих місць, згідно нормативу та кожного місяця звітувало за формою 3-ПН, однак з місцевого центру зайнятості інваліди не направлялись, що свідчить про відсутність вини відповідача в тому, що кількість інвалідів в 2005р. на 1 особу менше, ніж встановлено нормативом.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшли касаційні скарги Одеського обласного Фонду соціального захисту інвалідів, заступника прокурора Одеської області, в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Одеського обласного Фонду соціального захисту інвалідів, заступника прокурора Одеської області задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційні скарги Одеського обласного Фонду соціального захисту інвалідів, заступника прокурора Одеської області відхилити, а постанову господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року залишити без змін.