розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р.

у справі № 5/377-25/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Тур"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У справі заявлено вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПI у Галицькому районі м.Львова №0007852320/0/23-2/31588312/23439 від 07.12.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 50882,25 грн. та №0007842320/0/23-2/31588312/23440 від 07.12.2004 р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 34170,45 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.04.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р., позов задоволено повністю.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, у зв'язку з порушенням норм матеріального права, та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведена планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт від 24.11.2004 р. №375/23-2/31588312.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0007852320/0/23-2/31588312/23439 від 07.12.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 50882,25 грн., у т.ч. основний платіж у сумі 34089,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16792,34 грн. та №0007842320/0/23-2/31588312/23440 від 07.12.2004 р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 34170,45 грн., у т.ч. основний платіж у сумі 22782,22 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11388,23 грн.

У справі встановлено, що предметом діяльності позивача згідно із Статутом є виконання замовлень підприємств і організацій всіх форм власності, із здійснення поліграфічно-видавничої діяльності.

Надання позивачем таких послуг підтверджується наявними в матеріалах справи угодами купівлі-продажу, додатками до них, специфікаціями, договорами про співпрацю, копіями первинних документів, зокрема, податковими накладними, які підтверджують факт придбання товарно-матеріальних цінностей для забезпечення виготовлення поліграфічної продукції. Порушень при оформленні даних документів відповідачем не виявлено.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Враховуючи, що п.п.5.3 - 5.8 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не містять обмежень щодо віднесення витрат у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) до валових витрат у разі, коли у платника податку відсутні обладнання, машини, устаткування, виробничі площі, які необхідні для виготовлення поліграфічної продукції, судова колегія погоджується з висн овками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суди попередніх інстанцій, встановивши правомірність віднесення позивачем до валових витрат витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей в період охоплений перевіркою, дійшли вірного висновку про правомірність віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ, підтверджених податковими накладними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень судова колегія немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова відхилити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 20.04.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р. залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.