головуючої - судді Кравченко О.О., суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Матолича С.В., при секретарі Мельник I.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2006 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату та зобов'язано зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія з моменту призначення пенсії та провести перерахунок розміру пенсії і виплатити донараховану суму пенси за період з моменту її призначення по 01 січня 2003 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Тернопільський обласний військовий комісаріат звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2006 року скасувати.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах України та був звільнений у запас з грудня 1998 року і з цього часу йому призначена пенсія.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З урахуванням того, що вказані норми закону та підзаконного нормативного акта, які діяли на час призначення пенсії, не передбачали врахування премії для обчислення пенсії, то в суду не було підстав ураховувати вказаний вид грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 229,232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, - постановила:

Касаційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2006 року скасувати.