ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів
 
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої – судді Кравченко О.О., суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Матолича С.В., при секретарі Мельник І.М., за участі представника скаржника Педченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Полтавської області від 6 липня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №629 "Гідроспецфундаментбуд" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Господарського суду Полтавської області від 6 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року було задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №629 "Гідроспецфундаментбуд" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями Кременчуцька ОДПІ звернулася з касаційною скаргою, у якій просить постанову Господарського суду Полтавської області від 6 липня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року скасувати, прийнявши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи невірним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, представника скаржника, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності їх дослідження судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, судова колегія підстав до її задоволення не вбачає виходячи з нижчевикладеного.
Як встановлено по справі судами першої та апеляційної інстанцій Кременчуцькою ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість Дочірнього підприємства "Кременчуцьке спеціалізоване управління №629 "Гідроспецфундаментбуд" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд", про що складений акт перевірки № 403ш/15-322/01416659 від 01.09.2005 Р
У зазначеному акті містяться висновки про порушення відповідачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке призвело до несвоєчасного перерахування належного до сплати податку на додану вартість.
Вказане порушення, на думку відповідача, полягало у тому, що позивачем суми поточних платежів з податку на додану вартість, здійснених позивачем протягом березня – квітня та жовтня – листопада 2001 року, було зараховано в погашення існуючого податкового боргу.
В той же час предметом судового дослідження є податкові повідомлення – рішення, прийняті відповідачем на підставі вказаного акту перевірки:
- № 32970011711630 від 02.09.2005р., яким донараховано 241,35 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 3206001171130 від 02.09.2005р., яким донараховано 0,06 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 3295001169163 від 02.09.2005р., яким донараховано 258,56 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32920011661630 від 02.09.2005р., яким донараховано 361,14 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 20% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32910011651630 від 02.09.2005р., яким донараховано 1627,00 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 20% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32900011641630 від 02.09.2005р., яким донараховано 1004,67 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 20% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32940011681630 від 02.09.2005р., яким донараховано 26,40 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32930011671630 від 02.09.2005р., яким донараховано 1350,00 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 20% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;
- № 32890011631630 від 02.09.2005р., яким. донараховано 1034,50 штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 10% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (а.с. 5-7).
Зазначеними повідомленнями – рішеннями визначені суми податкових зобов’язань позивача зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату п одатку на додану вартість за березень – квітень та жовтень – листопад 2001 року.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач діяв в межах положень пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", сплативши суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. На обґрунтування зазначеної обставини суди першої та апеляційної інстанцій послалися на те, що матеріалами справи підтверджується сплата позивачем сум, визначених у поданих ним податкових деклараціях.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність податкового боргу за інші податкові періоди не може бути підставою для позбавлення права платника податків виконати належним чином обов'язок по сплаті поточних податкових зобов'язань.
Відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, за днем її фактичного подання.
Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про порушення вказаної правової норми відповідачем при визначенні суми податкових зобов’язань позивача зі сплати штрафних санкцій за березень – квітень та жовтень – листопад 2001 року податковими повідомленнями – рішеннями від 02.09.2005р.
Таким чином, колегія суддів дійшла думки, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, до вирішення яких обґрунтовано застосовані норми матеріального права. Норм процесуального права при цьому судами не допущено.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України колегія суддів –
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 6 липня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча /підпис/ О.О.Кравченко
Судді /підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ Л.Я Гончар
/підпис/ С.В.Матолич
/підпис/ В.В.Харченко
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко