за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації за участі третьої особи Управління Державної служби України в Херсонській області про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 2 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2007 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації № 454 від 10 травня 2006 року його було звільнено з посади першого заступника голови обласної державної адміністрації. Звільнення відбулося без зазначення підстав припинення державної служби та в порушення Порядку призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1369 від 29 липня 1999 (1369-99-п) року.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач просив скасувати розпорядження Херсонської обласної державної адміністрації № 454 від 10 травня 2006 року, поновити його на посаді першого заступника голови облдержадміністрації та стягнути кошти за час вимушеного прогулу.

Постановою Суворовського районного суду міста Херсона від 02 лютого 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2007 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить рішення цих судів скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебував на посаді першого заступника голови Херсонської адміністрації та згідно статті 48 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" є державним службовцем, умови праці, права, обов'язки і відповідальність якого визначаються Законом України "Про державну службу" (3723-12) , статтею 5 якого визначено межі поведінки державного службовця, статтею 17 передбачена присяга державного службовця, а статтею 16 обмеження, пов'язані з проходженням державної служби.

З акту службового розслідування, проведеного на виконання доручення Прем'єр - Міністра України від 5 квітня 2006 року №13547/2/1-06 щодо стану справ у соціально-економічній сфері Херсонської області з урахуванням питань, порушених першим заступником голови Херсонської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 у зверненні до Прем'єр - Міністра України, жоден із зазначених у зверненні фактів не знайшов свого документального підтвердження. Навпаки комісією в діях ОСОБА_1 встановлено порушення етики поведінки державного службовця.

В ході перевірки заяви ОСОБА_1 щодо вимагання у нього хабара Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України у Херсонській області відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 1 статті 6 КПК України у зв'язку з відсутністю події злочину.

Крім того, судами встановлено, що 15 серпня 2005 року у м. Херсоні біля приміщення Херсонської обласної державної адміністрації за ініціативою обласних організацій: партії "Третя сила", Соціалістичної партії України, ВО "Батьківщина" та Народної партії відбувся санкціонований мітинг, який відкрив перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації ОСОБА_1, хоча відповідно до статті 16 Закону України "Про державну службу" державних службовців обмежено в цьому.

Колегія суддів приходить до висновку, що зазначеним обставинам суди попередніх інстанцій дали правильну правову оцінку.

Відповідно до статті 10 Закону України № 3723 ХІІ від 16 грудня 1993 року "Про державну службу" основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України (254к/96-ВР) та інших актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина, безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників, збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню, постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації, сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, відповідно статті 17 Закону України "Про державну службу" урочисто присягають, що будуть вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Державна служба припиняється з підстав передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , а також у випадках, передбачених статтею 30 Закону України "Про державну службу", а саме: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Отже, висновки судів про підставність припинення державної служби є правильними.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 квітня 2006 року головою Херсонської обласної державної адміністрації на ім'я Прем'єр-Міністра України було направлено подання № 25-110-29/16 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації.

На підставі цього подання та висновку Кабінету Міністрів України від 6 травня 2006 року №3611/0/2-06 листом Глави Секретаріату Президента України від 10 травня 2006 року №02-02/408 повідомлено голову Херсонської обласної державної адміністрації про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації, що відповідало пункту 2 та 8 Порядку призначення на посади та звільнення з посад перших заступників, заступників голів та керівників апарату обласних і Севастопольської міської державних адміністрацій, а також заступника голови Київської міської державної адміністрації та керівника її апарату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1369 (1369-99-п) .

Отже, правильними є також висновки судів попередніх інстанцій щодо дотримання відповідачем порядку звільнення позивача зі служби.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та обставин справи.

З огляду на викладене оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду міста Херсона від 2 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 27 квітня 2007 року в цій справі без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.