Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Маринчак Н.Є.

за участю представників

позивача: Холодова Л.Ю., Солодовника О.Д., Василинич О.А.

відповідача: Білецької Т.Б., Фалько Л.В., Лукашиної І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

на постанову Господарського суду Харківської області від 17.05.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 р.

у справі № АС-27/826-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автрамат"

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ;

2. Відділення Державного казначейства у м. Харкові

про визнання недійсними рішень, -

Постановою Господарського суду Харківської області від 17.05.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007р., позовні вимоги задоволені частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №№ 0001680811/0, 0001690811/0, 0001670811/0, 0001660811/0, 0001720811/0, 0001710811/0, 0001700811/0 від 17.11.2006 р. та №№ 0000050840/0, 0000060840/0 від 19.01.2007 р. Зобов’язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові виконати вимоги п.п. 7.5.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - скласти та направити відділенню Державного казначейства у м. Харкові висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у розмірі 849366,01 грн. Зобов’язано відділення Державного казначейства у м.Харкові перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок ВАТ "Автрамат" у сумі 849366,01 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з державного бюджету на користь ВАТ "Автрамат" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до неправильного вирішення справи. Звертає увагу на те, що суди не дослідили правові підстави винесення податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування. СДПІ були складені акти по запланових перевірок з питання достовірності декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету були складені у зв’язку з неможливість встановити фактичну надмірну сплату податку на додану вартість контрагентами по ланцюгу постачання. Вважає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

ВАТ "Автрамат" у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.2006 року ВАТ "Автрамат" отримало податкові повідомлення-рішення:

- № 0001720811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за лютий 2006 року в сумі 41062,0 грн. на підставі акту перевірки №2128/40-018/00236027 від 17.11.2006 р.;

№ 0001710811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за березень, квітень 2006 року в сумі 57837,0 грн. на підставі акту перевірки № 2127/40-018/00236027 від 17.11.2006 р.;

№ 0001700811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за серпень 2006 року в сумі 38389,0 грн. на підставі акту перевірки № 2126/40-018/00236027 від 17.11.2006 р.;

№ 0001690811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за липень 2005 року в сумі 27202,0 грн. на підставі акту перевірки № 2125/40-018/00236027 від 17.11.2006 р.;

№ 0001680811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за квітень, травень 2005 року в сумі 145209,0 грн. на підставі акту перевірки № 2124/40-018/00236027 від 17.11.2006 р.;

- №0001670811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за березень 2005 року в сумі 88898,0 грн. на підставі акту перевірки № 2123/40-018/00236027 від 17.11.2006р.;№ 0001660811/0 від 17.11.2006 р. про встановлене завищення бюджетного відшкодування за лютий 2005 року в сумі 31000,01 грн. на підставі акту перевірки №2122/40-018/00236027 від 17.11.2006р.;

19.01.2007 р. ВАТ "Автрамат" отримало податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000060840/0 від 19.01.2007 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2006 року в сумі 62229,0 грн. на підставі акту перевірки №45/40-018/00236027 від 15.01.2007р. та №0000050840/0 від 19.01.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року в сумі 32399,0 грн. на підставі акту перевірки №46/40-018/00236027 від 15.01.2007 р.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стало зафіксоване актами перевірки порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка та вирішено спір на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було дотримано вимоги п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в тому числі у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) , яка діє з 01.06.2005 р., та подано податкові декларації за спірні періоди із заявою про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника, а також направлено до ВДК у м. Харкові копії декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття, як того вимагає п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 цього Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) .

Заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість у податкових деклараціях за лютий, березень, квітень, травень 2005 року, не була відшкодована позивачеві у строки, визначені п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин до червня 2005 року), зокрема протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість у податкових деклараціях за липень, серпень 2005 року, лютий, березень, квітень, червень, липень та серпень 2006 року не була відшкодована позивачеві у порядку, визначеному п. 7.7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (168/97-ВР) (у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV (2505-15) ) без належних на те правових підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, достовірність нарахування бюджетного відшкодування за липень 2005 року в сумі 27202,0грн. раніше була підтверджена актом перевірки №585/40-0-18 від 29.09.2005; за квітень, травень 2005 року в сумі 145209,0 грн. - актом перевірки №487/13-311-18 від 15.07.2005; за березень 2005 року в сумі 88898,0грн. - актом перевірки №371/13-311-18 від 10.05.2005; за лютий 2005 року в сумі 31000,01 грн. - актом перевірки №269/13-311-18 від 12.04.2005; за лютий 2006 в сумі 41062,0 грн. - актом перевірки №634/40-018/00236027 від 14.04.2006 р.; за березень - квітень 2006 р. в сумі 57837,00 грн. - актом перевірки №970/40-018/00236027; за липень 2006 року в сумі 174187,0 грн. підтверджена довідкою №1944/40-18/00236027 від 27.10.2006; за червень 2006 року в сумі 331005,0 грн. - довідкою №1488/40-18/00236-27 від 28.08.2006.

Натомість, спірними податковими повідомленнями-рішеннями суму бюджетного відшкодування зменшено через неможливість проведення зустрічної перевірки осіб, які не є контрагентами (постачальниками) ВАТ "Автрамат". Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не ставить у залежність виникнення права у платника на відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість, а також виникнення обов’язку податкового органу надати висновок до органу державного казначейства, від результатів перевірки дотримання вимог податкового законодавства його контрагентів та сплати податку на додану вартість до бюджету продавцем товару.

Відсутність в органі Державного казначейства відповідного висновку позбавила позивача права отримати суму бюджетного відшкодування.

Судами були досліджені визначені податкової інспекцією підстави для відмови у відшкодуванні від’ємного значення з податку на додану вартість і в результаті було правильно зроблено висновок про відсутність з боку позивача порушень вимог п. 1.8 ст.1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач не міг порушити приписи п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", яким визначено поняття "бюджетного відшкодування". Не було також встановлено і порушень вимог п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, яким регламентовано порядок визначення податкового кредиту, та п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7, із змісту якого виплаває обов’язок формування податкового кредиту лише на підставі податкових накладних чи митних декларацій тощо.

За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих судових рішень.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 17.05.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2007 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.