Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.03.2005р. позов фермерського господарства "Аграрна фірма "Обереги" з урахуванням уточнень позовних вимог задоволено: зобов’язано Лохвицьку МДПІ провести списання безнадійного податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 45572,80 грн.

Висновок суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову обґрунтований посиланням на підпункту "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а довід податкової інспекції про встановлену статтею 74 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003р. № 1344-ІV з наступними змінами та доповненнями заборону проводити списання заборгованості суб’єктів господарювання з податків, зборів /обов’язкових платежів/ спростований судом посиланням на цю ж норму, яка, за висновком суду, не поширюється на безнадійну заборгованість, яка власне і наявна у позивача у сумі 45572,80 грн.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2005р. рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2005р. скасовано та в позові відмовлено з підстав відсутності у позивача податкового боргу за заявленим до списання платежем, оскільки відсутність законодавчо встановленого обов’язку з декларування прибуткового податку з громадян виключає в силу пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" існування податкового зобов’язання з такого податку, а відтак і податкового боргу . Відмовляючи в задоволенні позову, суд також послався на приписи статей 54, 74, 68 Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) відповідно, згідно яких не дозволяється у відповідний рік проводити списання заборгованості за податками та зборами /обов’язковими платежами/.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що за висновками Лохвицької МДПІ, викладеними у актах перевірки від 16.07.2004р. №18/17/25172328 та від 16.03.2005р. № 4/17/25172328, за ФГ "АФ "Обереги" станом на 01.07.2004 року обліковується недоїмка з прибуткового податку з громадян у сумі 45 910 грн., яка виникла у 2003 році. З врахуванням сплачених позивачем сум на погашення податкових зобов’язань за вказаним податком податковий борг позивача з цього податку склав 45 572,80 грн., що відповідає боргу за ІІ квартал 2003 року у сумі 1570,00 грн. та ІІІ квартал 2003 року у сумі 44002,80 грн., списання якого і є предметом судового розгляду.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків–це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до частини 1 статті 9, частини 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року N 13-92, нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всiх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.

Зазначені юридичні i фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Статтею 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" встановлено, що підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Не утримані / утримані не повністю або несвоєчасно /, а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств, установ, організацій і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам / частина 3 статті 20 Декрету /.

За визначенням пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Нараховані та утримані позивачем суми податку при виплаті доходів громадянам /заробітна плата/, як підтверджується актом перевірки від 16.03.2005р. № 4/17/251172328, були відтворені позивачем у довідках форми 8-ДР, поданих позивачем до податкової інспекції /а.с.28/.

З огляду на те, що відповідно до наведених правових норм позивач є відповідальною особою за нарахування, утримання та перерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян, неперераховані позивачем суми утриманого податку є його податковим боргом.

Відповідно до вимог підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.

Під терміном "безнадійний" слід розуміти, зокрема податковий борг юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) / підпункт "г" підпункту 18.2.1 /.

Згідно з підпунктом 18.2.3 зазначеної статті податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Відповідно до абзаців першого - третього пункту 2 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. N 103 (z0016-02) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р. за N 16/6304 (z0016-02) , зі змінами, внесеними згідно з наказами Державної податкової адміністрації від 20.01.2004р. №36 (z0098-04) та від 03.11.2004р. №629 (z1452-04) , визначення та списання безнадійного податкового боргу органами державної податкової служби здійснюються щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування яких покладено на відповідні контролюючі органи згідно з законодавством; усіх видів пені та штрафних санкцій, що зараховуються до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів / у тому числі пені та штрафних санкцій, нарахованих за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності /, а також плати / процентів / за наданий податковий кредит, які нараховані платником податків на податковий борг, який визнано безнадійним відповідно до Закону.

За визначенням пункту 3.4 зазначеного Порядку під терміном "безнадійний" податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку ( податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили ), - наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов'язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили ( пункти 4.1 та 4.2 Порядку /.

Факт настання форс-мажорних обставин, на які посилається позивач як на обставини, що спричинили виникнення податкового боргу, підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 25.06.2004 року № 2760/05-4.

Торгово-промисловою палатою України підтверджено, що несприятливі погодні умови, що спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ФГ "АГ "Обереги" є форс-мажорними обставинами відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Втрата ФГ "АГ "Обереги" значної частини врожаю зернових культур у 2003 році внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов призвела до неможливості отримати позивачем доходи від здійснення господарської діяльності та сплатити до бюджету податок, з приводу сплати якого виник спір, у вказаних періодах та сумах.

Природнокліматичні лиха, зазначені у висновку Торгово-промислової палати України, є подіями, що завдали позивачу суттєвих збитків.

Зазначене свідчить про причинний зв'язок податкового боргу, який виник у позивача з прибуткового податку з громадян у сумі 45 572,80 грн., з форс-мажорними обставинами, підтвердженими висновком Торгово-промислової палати України, та про характер цього податкового боргу як безнадійного за ознаками, передбаченими підпунктом "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Однак, оскільки право на списання зазначеного податкового боргу фактично виникло у позивача в 2004 році /з моменту отримання висновку ТПП/, тобто під час дії Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) , запроваджена статтею 74 цього Закону заборона списувати заборгованість з податків, зборів /обов’язкових платежів/ обмежує зазначене право позивача, виходячи з наступного.

Згідно статті 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом в Україні.

Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (v004p710-97) / справа про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) /, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Таким чином, вимога статті 74 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" щодо заборони у 2004 році списувати заборгованість з податків, зборів /обов’язкових платежів/ є для податкової інспекції обов’язковою.

Аналогічна вимога щодо 2003 року міститься і у статті 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", а з 2005 року дія підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зупиняється законами про державний бюджет на відповідний рік.