розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову господарського суду Тернопільської області від 10 серпня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання недійсними рішень,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2006 року відкрите акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання недійсними рішень.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 10 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в касаційній скарзі просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається матеріалів справи, УПФ України у м. Тернополі 16.11.2004 року було проведено перевірку ВАТ "Тернопільський кар'єр" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати зобов'язань зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та щодо правильного нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків. За результатами даної перевірки відповідачем було складено Акт № 23-7, відповідно до якого на підприємстві виявлено заниження зобов'язань зі сплати даного виду збору в сумі 72 075,34 грн., а також порушення строків сплати зобов'язань щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На підставі вищевказаного Акту перевірки та у зв'язку з несвоєчасною сплатою донарахованого зобов'язання та недоїмки по пільгових пенсіях УПФ України в м. Тернополі були прийняті рішення №№ 168, 169, 170, 171. 172, 173 та 174 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у вигляді штрафу на загальну суму 196 547, 67 грн., а також нарахування пені сумарно в розмірі 26 904, 33 грн.

Рішенням № 168 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, про стягнення фінансових санкцій в розмірі 36 037. 67 грн. прийняте на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Рішення № 169 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 16 188, 91 грн. штрафу (10 % своєчасно несплачених внесків) та 6 198, 33 грн. пені (0, 1 % на суми недоїмки та фінансових санкцій).

Рішення № 170 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 19 096, 35 грн. штрафу (20% своєчасно несплачених внесків) та 3 426, 54 грн. пені (0, 1 % на суми недоїмки та фінансових санкцій).

Рішення № 171 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 68 542, 35 грн. штрафу (50 % своєчасно несплачених внесків) та 8 811. 11 грн. пені ( 0, 1 % на суми недоїмки та фінансових санкцій).

Рішення № 172 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 2 547, 13 грн. штрафу (10 % своєчасно несплачених внесків).

Рішення № 173 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 3 312, 24 грн. штрафу (20 % своєчасно несплачених внесків).

Рішення № 174 від 26.11.2004 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду про стягнення 50 822, 58 грн. штрафу (50 % своєчасно несплачених внесків) та 8 468, 35 грн. пені (0, 1 % на суми недоїмки та фінансових санкцій).

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України регулюється Iнструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (z0064-04) .

Відповідно до п. 3. ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно п. 13 цієї ж статті вищевказаного Закону, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом 3 робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Підпунктом 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) передбачає, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- при затримці їх сплати у строк до 30 к алендарних днів включно, - 10 %

своєчасно не сплачених зазначених сум;

- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 %

зазначених сум;

- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів. - 50 % зазначених сум.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 10 % від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 20 % від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі 50 % від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Відповідно до п.п. 10.5 п. 10 зазначеної вище Iнструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у п.п. 9.3.2 п. 9.3 цієї Iнструкції за формою згідно з додатком 14 яке протягом 3 робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення. Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого щодо того, що УГ1Ф України у м. Тернополі порушило вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , та Iнструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) , оскільки прийняло одночасно декілька нормативних актів, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Крім того, при розгляді спору судами враховано, що з 01.01.2004 року вступив в дію Господарський кодекс України (436-15) .

Спірна сума фінансових санкцій і пені є адміністративно-господарськими санкціями.

За змістом ст. 250 ГК України (436-15) , адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи положення ст. 250 ГК України (436-15) , а також п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ГК України (436-15) , Управління Пенсійного Фонду могло застосувати до відповідача штрафні санкції протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону.

Отже, беручи до уваги розрахунок фінансових санкцій, а також обізнаність відповідача щодо недоїмки ВАТ "Тернопільський кар'єр", рішення були прийняті з пропуском терміну, передбаченого законодавством.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 10 серпня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2006 року - без змін.