Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: Бутенка В.I.,

суддів: Сороки М.О.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Штульмана I.В.

при секретарі Єрко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2004 року

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державного Департаменту України з питань виконання покарань про перерахунок пенсії, надання статусу ветеранів органів внутрішніх справ та видачу посвідчень ветерана,

встановила:

У квітні 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що проходили службу в органах внутрішніх справ України, а після реформування кримінально-виконавчої системи - в Державному Департаменті України з питань виконання покарань. Після звільнення їм було призначено пенсію, при обчисленні якої, на їх думку, не було враховано надбавку за роботу з негласними джерелами та матеріальна допомога. Тому просили суд зобов'язати відповідача включити до розміру пенсії ОСОБА_1 - щомісячно 41 грн., з яких 13,95 грн. надбавка за роботу з негласними джерелами та 27, 80 грн. - 90% матеріальної допомоги. До розміру пенсії ОСОБА_2 - щомісячно 38,70 грн., з яких 10,80 грн. надбавка за роботу з негласними джерелами, 27, 90 грн. - 90% матеріальної допомоги. Крім того, посилаючись на Закон України "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ України" (203/98-ВР) та враховуючи, що бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ понад 25 років, просили суд надати їм статус ветеранів органів внутрішніх справ і зобов'язати відповідача видати їм відповідні посвідчення.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2003 року позов задоволено частково. Включено до пенсії, призначеної ОСОБА_1, не враховані при обчисленні щомісячно 41 грн., з яких 13,95 грн. надбавка за роботу з негласними джерелами та 27, 80 грн. - 90 % матеріальної допомоги. Зобов'язано відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії. Включено до пенсії, призначеної ОСОБА_2, не враховані при обчисленні 38,70 грн., з яких 10,80 грн. надбавка за роботу з негласними джерелами та 27,90 грн. матеріальної допомоги. Зобов'язано відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2004 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять судове рішення апеляційної інстанції скасувати на постановити нове рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Державний Департамент України з питань виконання покарань, посилаючись на законність судового рішення апеляційної інстанції, просить залишити його без змін.

3 травня 2007 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позову в частині перерахунку розміру пенсії у зв'язку з тим, що спір вирішено.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 219 КАС України (2747-15) позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

Згідно ст. 228 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

З врахуванням того, що відмова від позову в частині перерахунку розміру пенсії не суперечить закону та не встановлено, що вона порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси, а також судове рішення у справі не виконувалось, клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (203/98-ВР) право на статус ветерана органів внутрішніх справ мають особи, які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ понад 25 років у календарному обчисленні і звільнилися в запас або у відставку з органів внутрішніх справ або військової служби.

Згідно Указу Президента України від 22 квітня 1998 року № 344 (344/98) на базі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України, що ліквідується, утворено Державний департамент України з питань виконання покарань як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до Указу Президента України від 12 березня 1999 року № 248 (248/99) Державний департамент України з питань виконання покарань виведено з тимчасового підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України.

Встановлено, що переведення позивачів з органів внутрішніх справ до кримінально - виконавчої системи було здійснено в установленому законом порядку та на підставі поданих ними рапортів. Вислуга років в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 до виведення Департаменту з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України складає у календарному обчисленні 23 роки 1 місяць 12 днів, ОСОБА_2 - 22 роки 2 місяці 27 днів.

Висновок суду про те, що вислуги років, необхідної для набуття позивачами статусу ветеранів органів внутрішніх справ та видачі їм відповідних посвідчень немає, відповідає фактичним обставинам справи. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст. ст. 219, 220, 221, 223, 224, 228, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відмову від позову в частині перерахунку розміру пенсії задовольнити.

Визнати такими, що втратили законну силу в частині перерахунку розміру пенсії рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2003 року і рішення апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2004 року. Провадження у справі в цій частині закрити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 грудня 2003 року і рішення апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .