розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Хустської ОДПI на рішення Господарського суду Закарпатська області від 14.07.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2004 року по справі № 2/188 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1до Хустської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Закарпатська області від 14.07.2004 року, залишеним без змін постановою Львівською апеляційного господарського суду від 22.09.2004 року, позовні вимоги ПП ОСОБА_1. до Хустської ОДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 27.08.2005 року звернувся до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 04.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2007 року позивачу поновлено строк на касаційне оскарження, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Хустська ОДПI просить скасувати судові рішення в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Хустської ОДПI від 27.04 2004р. № 0003561730/0/495/26925001943/Г/17 у розмірі 1700 грн. застосованих фінансових санкцій та відмовити позивачу в задоволені позову, посилаючись на невірне застосування судами вимог ст.10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та не враховано положення ст.ст.1, 5, 20 Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" (771/97-ВР) , ч.4 ст.16, ст.ст.18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Касаційну скаргу Хустської ОДПI необхідно залишити без задоволення, судові рішення змінити в частині визначення суми штрафних санкцій податковим зобов'язанням, з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судом було встановлено, що підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення від 27.04 2004р. № 0003561730/0/492/26925001943/Г/17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування в розмірі 1742,50 грн. стали результати перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, які були відображенні в акті за № 007768 від 24.04.2004р., зокрема, в ньому зазначається невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яка складає 8,50 грн., а також, що на горілку "Пшенична" Улюблена відсутній сертифікат відповідності.

Визнаючи необгрунтованим висновок податкового органу щодо порушення позивачем ст.10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (481/95-ВР) , суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що зазначений висновок відповідача спростовується встановленими по справі обставинами та суперечить вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин.

Так, відповідно до вимог ст.10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (481/95-ВР) , спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством.

Згідно з положеннями п.5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996р. № 854 (854-96-п) в редакції на момент спірних правовідносин, алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (481/95-ВР) передбачається відповідальність за здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1700 гривень.

Факт дотримання позивачем вимог законодавства підтверджується сертифікатом відповідності серії НОМЕР_1 від 11.12.2003р., виданим Харківським ДЦСМС з додатком до нього, а також засвідченою постачальником видатковою накладною № ПП-2002 від 15.04.2004 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, на час проведення перевірки у позивача відповідно із вимогами законодавства, чинного на момент спірних правовідносин були в наявності сертифікати відповідності на алкогольні вироби, які ним реалізовувалися.

З огляду на зазначене, суди прийшли до обгрунтованого висновку щодо неправомірності застосування відповідачем до ПП ОСОБА_1. штрафної санкції за порушення, яке не передбачене ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (481/95-ВР) , оскільки наявність встановленого податковим органом порушення спростовується матеріалами справи та встановленими по справі обставинами.

Щодо висновку суду про правомірність застосування Хустською ОДПI 42,50 грн. штрафних санкцій за порушення позивачем ч.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, такий висновок суду не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, факт визначення штрафних санкцій податковим зобов'язанням не тягне за собою визнання недійсним повідомлення-рішення в цілому, а може бути підставою для зміни форми його прийняття.

Погоджуючись із висновком суду апеляційної інстанцій щодо правомірності нарахування штрафних санкцій за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, слід зазначити про неправомірність визначення позивачеві суми фінансових санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) податковим повідомленням-рішенням.

Так, згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (2181-14) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не є податковим боргом.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст.ст. 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (1251-12) в редакції закону України від 18.02.1997 №77/97-ВР (77/97-ВР) (із змінами та доповненнями).

В цих статтях штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, як один із видів податків і зборів не передбачені. Тому обов'язок підприємства зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не може визначатись податковим повідомленням-рішенням.

Вище наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав направляти позивачу саме "податкове повідомлення-рішення" про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.

За таких обставин у відповідача не було підстав направляти позивачу податкове повідомлення-рішення про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг як податкового зобов'язання.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що судом не було допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 222, ст.ст. 224, 225, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Хустської ОДПI залишити без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатська області від 14.07.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2004 року змінити в частині визначення податковим повідомленням-рішенням від 27.04 2004р. № 0003561730/0/492/26925001943/Г/17суми штрафних санкцій в розмірі 42,50 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг податковим зобов'язанням, в решті - залишити без змін.