Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Луцької об‘єднаної державної податкової інспекції

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2005р.

у справі № 2/40-2 господарського суду Волинської області

за позовом відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-10727"

до Луцької об‘єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Рішенням господарського суду Волинської області від 25.05.2005 р. в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 06.01.2005 р. № 0000052600/0/457/10/26-2 про визначення ВАТ "Луцьке АТП 10727" податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 169061,00 грн., в тому числі 112364,00 грн. – основний платіж та 56697,00 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відмовлено з тих підстав, що позивач неправомірно в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2003 року – квітень 2004 року податок в загальній сумі 116084,85 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ "Аргос" та Луцькою філією ВАТ "Волиньобленерго", які не відповідають встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті вимогам щодо опису / номенклатури / товарів / робіт, послуг /, їх кількості / обсягу, об’єму /, ціни продажу без врахування податку на додану вартість.

Крім того, суд виходив з обґрунтованості висновку контролюючого органу, викладеного в акті перевірки від 31.12.2004 р. № 00185, про заниження позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість за жовтень 2003 року на 5149,50 грн. та завищення податкового зобов’язання за листопад 2003 року на 5149,50 грн. по операціях з продажу послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом внаслідок безпідставного застосування пільги з оподаткування, передбаченої підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 15 Закону України "Про податок на додану вартість", щодо операцій вартістю 30897,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. рішення суду першої інстанції скасоване, позов задоволено з посиланням на встановлений в судовому процесі факт підтвердження спірної суми податкового кредиту податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включенням цих податкових накладних позивачем до книги обліку придбання товарів, робіт, послуг, а ТОВ "Аргос" та Луцькою філією ВАТ "Волиньобленерго" до книг обліку продаж товарів, робіт, послуг та сум податку, на які були виписані ці податкові накладні, до податкових зобов’язань.

В касаційній скарзі Луцька ОДПІ просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно висновку контролюючого органу, викладеного в акті про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "Луцьке АТП-10727" за період з 01.10.2003р. по 30.11.2004р. від 31.12.2004 р. № 00185, позивачем порушено підпункт 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 116084,85 грн. на підставі податкових накладних, в яких не зазначено опису /номенклатури/ товарів /робіт, послуг/ та їх кількість /обсяг, об’єм/, а також ціну продажу одиниці продукції без урахування податку, та підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього ж Закону внаслідок безпідставного застосування товариством в листопаді 2003 року пільги з оподаткування, передбаченої підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 15 названого Закону, щодо операцій з продажу послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом вартістю 30897,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакціях, чинних станом на жовтень-грудень 2003 року, січень-квітень 2004 року, за які позивачем був сформований податковий кредит, щодо правильності суми якого виник спір, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених / нарахованих / платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті встановлена заборона стосовно включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт / послуг / - актом прийняття робіт / послуг / чи банківським документом, який посвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт / послуг /.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом / підпункт 7.2.3 пункту 7.2 зазначеної статті /.

Вимоги щодо змісту податкової накладної встановлені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема податкова накладна повинна містити опис / номенклатуру / товарів / робіт, послуг / та їх кількість / обсяг, об’єм /, а також ціну продажу без врахування податку.

На підставі досліджених в судовому процесі податкових накладних, виписаних ТОВ "Аргос" та Луцькою філією ВАТ "Волиньобленерго" та вказаних в акті перевірки як таких, що не прийняті податковою інспекцією в підтвердження податкового кредиту, сформованого позивачем за жовтень-грудень 2003 року та січень-квітень 2004 року, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що зазначені податкові накладні містять інформацію щодо опису / номенклатури / товарів / робіт, послуг / та їх кількості / обсягу, об’єму /, а також щодо ціни продажу без врахування податку. Правильність визначення позивачем в податкових деклараціях за жовтень-грудень 2003 року та січень-квітень 2004 року податкового кредиту підтверджується також витягами з книг обліку продажу товарів / робіт, послуг / контрагентів позивача - ТОВ "Аргос" та ВАТ "Волиньобленерго", по взаємовідносинам з якими був сформований позивачем податковий кредит.

До того ж будь-які заперечення факту здійснення поставок товарів, на які позивач отримав від постачальників податкові накладні у вказаний період, з боку Луцької ОДПІ відсутні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції на відміну від суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для зменшення позивачу податкового кредиту на загальну суму 116084,85 грн. за жовтень-грудень 2003 року та січень-квітень 2004 року.

Відповідно до матеріалів справи за встановлене перевіркою порушення товариством підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" до позивача застосовані штрафні санкції згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на те, що підпункт 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 названого Закону нарахування штрафних санкцій пов’язує з фактом недоплати сум податкових зобов’язань, відсутність останньої / у зв’язку з завищенням позивачем податкового зобов’язання за листопад 2003 року на 5149,50 грн. та заниженням податкового зобов’язання на вказану суму за жовтень 2003 року/ дозволяє суду касаційної інстанції погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про визнання податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 06.01.2005 р. № 0000052600/0/457/10/26-2 недійсним в цілому.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги Луцької об‘єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2005р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.