Головуючої - Кравченко О.О., суддів - Васильченко Н.В., Чалого С.Я., Харченка В.В., Матолича С.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бахчисарайського районного суду від 29 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу Головного Управління МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною бездіяльності, -

Постановою Бахчисарайського районного суду від 29 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2006 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу Головного Управління МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною бездіяльності, 1 щодо не встановлення під час його роботи старшим дільничним інспектором Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим всіх встановлених додаткових видів забезпечення, у тому числі за особливі умови праці у розмірі 50% грошового утримання, за безперервну службу у розмірі 50%, щомісячної доплати у розмірі 50% суми пенсії, що могла бути призначена, щомісячної премії у розмірі 33,3% грошового утримання.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить постанову Бахчисарайського районного суду від 29 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2006 року скасувати, прийнявши рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ МВС СРСР та ГУ МВС України в АР Крим, в період з кінця березня 1998р. до грудня 2004 року був відкомандирований у зв'язку з обранням на посаду сільського голови Красномакської сільради. Наказом начальника ГУ МВС України в АРК №248 л\с від 30.12.2004р. був призначений старшим дільничим інспектором міліції відділу дільничних інспекторів міліції Бахчисарайського райвідділу з 29.12.2004р., на підставі наказу начальника ГУ МВС України в АРК від 28.02.2005р. №38 л\с його звільнено зі служби у відставку за віком з 01.03.2005р.. Вислуга на день звільнення зі служби складає 23 роки 06 місяців 24 дні, загальна вислуга (у пільговому обчисленні) -28 років.

Наказами начальника Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим: №26 від 18.02.2005р., №31 від 07.03.2005р. та №59\1 від 28.03.2005р. встановлено не нараховувати надбавки за безперервну службу та за особливі умови служби за січень-березень 2005 року; наказами: №23 від 17.02.2005р., №53 від 23.03.2005р., №№89 та 89-а від 29.04.2005р., №135 від 25.06.2005р. позивача позбавлено надбавок за безперервну службу та за особливі умови служби.

Судами було встановлено, що позивачем оспорюється бездіяльність відповідача відносно встановлення йому надбавки за період з 29.12.2004р. по день звільнення за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик і виконання особливо важливих завдань-до 50% окладів грошового забезпечення; надбавки за безперервну службу особам, які мають високі результати у службовій діяльності при стажі роботи понад 20 років -до 70%; доплату в розмірі 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована особам, які мають право на пенсію за вислугу років; премії у розмірі 33,3% і просить зобов'язати відповідача встановити йому ці надбавки.

Суд апеляційної інстанції правомірно послався на те, що у даному випадку має місце не бездіяльність, а мають місце рішення начальника РВ ГУ МВС України в АРК, які ОСОБА_1 в установленому порядку не оспорювалися.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, постанову Бахчисарайського районного суду від 29 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2006 року залишити без змін.