ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на
постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23
вересня 2005 року по справі № 9/5 пд (12/11 пд) за позовом
Прокурора м. Брянка в інтересах держави в особі Державної
податкової інспекції у м. Брянка до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 та Приватного підприємства
"Сіна" про визнання угоди недійсною.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2004 року прокурор м. Брянка в інтересах держави в
особі ДПI у м. Брянка звернувся до суду з позовом до СПД -
фізичної особи ОСОБА_1 та ПП "Сіна" про визнання недійсним
договору від 10.12.2002 року на підставі ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на час укладання та виконання спірної угоди
та стягнути з ПП "Сіна" на користь СПД ОСОБА_1 - 86026 грн. 90
коп., а з останнього - в доход Державного бюджету 86026 грн. 90
коп. вартості отриманого за договором соняшника.
Свої вимоги мотивував тим, що з боку відповідача ПП "Сіна"
спірна угода була укладена з метою завідомо суперечною інтересам
держави і суспільства, оскільки на момент її укладення та
виконання від імені приватного підприємства діяла особа, що за
винагороду використала підставну особу ОСОБА_2, який не мав
фактично на меті займатися підприємницькою діяльністю.
За таких обставин, на думку позивача, договір від 10.12.2002
року повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Крім того, Жовтневим судом м. Луганська 30.03.2003 року було
винесене рішення по справі № 2-2776 про визнання статутних
документів ПП "Сіна" недійсними з моменту їх реєстрації, а саме з
02.10.2002 року з підстав зазначених раніше.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 17 червня
2005 року, в задоволені позовних вимог Прокурора м. Брянка в
інтересах держави в особі ДПI у м. Брянка до СПД - фізичної особи
ОСОБА_1 та ПП "Сіна" про визнання угоди недійсною - відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
23 вересня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано,
позов задоволено, визнано недійсним договір від 10.12.2002 року
між ПП "Сіна" та СПД - фізичною особою ОСОБА_1.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, відповідач
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України, який своєю ухвалою від 23 листопада 2005 року на
підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив її до
Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня
2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній
відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі СПД ОСОБА_1 просить скасувати постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005
року та залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстав
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга СПД ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а
постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню із залишенням в
силі рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та
підтверджується матеріалами справи, державною податковою
інспекцією у м. Брянка проведена комплексна документальна
перевірка СПД ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового
законодавства, якою встановлено, що 10.12.02 р. між СПД ОСОБА_1 та
ПП "Сіна" був укладений договір на постачання соняшника в
кількості 75 тон на суму 86250,00 грн. Умовами договору визначено,
що розрахунки за поставлену продукцію проводяться шляхом
перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, ПП
"Сіна", або готівкою.
ПП "Сіна" за вказаним договором поставив соняшник згідно
накладних НОМЕР_1 на суму 21516,5 грн., НОМЕР_2 на суму 21976,5
грн.,НОМЕР_3 на суму 21178,4 грн., НОМЕР_4 на суму 21.355,5 грн.,
всього на загальну суму 86026,9 грн.
Згідно з продажем соняшника продавцем, ПП "Сіна" була
виписана покупцю - СПД ОСОБА_1, та видана податкова накладна
НОМЕР_5. на суму 86026,5 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 14337,82 грн.
Зазначені документи були завірені печатками та підписами
представниками обох сторін.
Згідно договору СПД ОСОБА_1 передав в рахунок оплати за
соняшник готівкові кошти згідно квитанцій до прибуткового ордеру
на загальну суму 88151.9 грн.
Приватне підприємство "Сіна" було зареєстроване відділом
ліцензування та державної реєстрації і міського реєстру Луганської
міської ради, взято на облік як платник податків у ДПI Жовтневого
району 15.10.2002 року, зареєстроване платником ПДВ, свідоцтво
НОМЕР_6 року одержане засновником ОСОБА_2. Юридична адреса
підприємства - АДРЕСА_1.
На момент укладання і виконання спірної угоди ПП "Сіна" мало
статус юридичної особи, було зареєстровано як платник податку
органами ДПI та мало відкритий в установі банку рахунок (як органи
ДПI так і банки при здійсненні певних дій повинні перевіряти
повноваження посадових осіб та установчі документи підприємств),
чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє підприємства
правами перевіряти відповідність законодавству установчих
документів своїх контрагентів по угодах.
З огляду на встановлене, угода, її умови та порядок виконання
договору законодавству не суперечать.
Так, відповідно до ст. 49 ЦК України /1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р./
недійсною є угода, яка укладена з метою завідомо суперечною
інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки
такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи
однієї, від виконання угоди - обома сторонами чи однією.
В обгрунтування позову позивачами зроблені посилання на
протиправність умислу лише у ПП "Сіна".
Доказом спрямованості умислу ПП "Сіна" по зазначеній угоді за
твердженням позивача є рішення Жовтневого суду м. Луганська про
визнання статутних документів зазначеного підприємства недійсними,
оскільки воно було зареєстроване на підставну особу за грошову
винагороду та без мети займатися підприємницькою діяльністю.
Відмовляючи прокурору м. Брянка в задоволені позовних вимог
про визнання недійсним договору від 10.12.2002 року, суд першої
інстанції правильно виходив з положень Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на момент укладення угоди, Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Iнструкції № 80
від 19.02.1998 р. "Про порядок обліку платників податків",
затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 р, зареєстрованій
в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. № 172/2612
( z0172-98 ) (z0172-98)
, а також, що наявність умислу не може бути
підтверджена лише рішенням судів першої інстанції про визнання
установчих документів цієї сторони договору недійсними та
скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у
такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів
вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу
при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької
діяльності суб'єкта.
Наслідком скасування державної реєстрації підприємства з
підстав визнання його установчих документів недійсними з точки
зору закону мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час
якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому
числі і держави. Сам факт скасування державної реєстрації
підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з
моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з
державного реєстру.
Стверджуючи про те, що спірна угода була укладена з метою
несплати податків, тобто з метою, завідома суперечною інтересам
держави та суспільства, позивач мав довести факти несплати
відповідачами податкового зобов'язання за результатами виконання
спірної угоди у відповідному періоді.
Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, датою виникнення податкового
зобов'язання при продажу товарів вважається дата, яка припадає на
податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій,
що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на
рахунок платника податку як оплата
товарів, що підлягають продажу; або дата відвантаження
товарів (послуг) платником податку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з податкової
накладної, продукція,
надана у грудні 2002 року. Таким чином ПП "Сіна" повинно було
відобразити у
податковій декларації з ПДВ за грудень 2002 року у строчці 1
суму, не менш, ніж
86026,90 грн., фактично ПП "Сіна" надано декларацію з ПДВ за
грудень 2002 року з
наступними показниками у 1-й строчці: обсяги продажу без
урахування ПДВ - 1 45101 грн. сума ПДВ - 29020 грн.
Твердження позивача щодо укладення спірної угоди особою, яка
не мала повноважень на її здійснення не заслуговують на увагу,
оскільки зазначена угода підписана директором ПП "Сіна", цей
документ скріплений печаткою підприємства, що підтверджується
матеріалами справи.
Договір, укладений між СПД ОСОБА_1 та ПП "Сіна" про визнання
недійсним договору від 10.12.2002 року за змістом та формою
повністю відповідає вимогам законодавства.
Не можна вважати спростованими Жовтневим районним судом м.
Луганська той факт, що засновник ПП "Сіна" ОСОБА_2 не мав
відношення до здійснення підприємницької діяльності створеного ним
підприємства, оскільки, відповідно до Iнструкції "Про порядок
обліку платників податків", особисто власник підприємства повинен
подавати всі необхідні для реєстрації підприємства документи. Крім
того, особа, яка відповідає за облік платників податків, перевіряє
відповідність особи, яка надає необхідні для реєстрації документи
та перевіряє її фотографію у паспорті.
Оскільки позивачем не було доведено та не надано доказів
спрямованості умислу відповідачів на укладання угоди, яка
суперечить інтересам держави та суспільства та щодо вини сторін,
наявності їх умислу щодо дій, які суперечать інтересам держави та
суспільств, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку
про відсутність підстав для визнання недійсним договору,
укладеного 10.12.2002 року між СПД - фізичною особою ОСОБА_1 та П
П "Сіна".
З огляду на зазначене, висновок суду апеляційної інстанції
про наявність підстав для висновку щодо спрямованості всієї
діяльності приватного підприємства "Сіна", у тому числі і при
укладенні спірної угоди з СПД ОСОБА_1, на досягнення мети
суперечної інтересам держави і суспільства не відповідає
законодавству, чинному на момент укладення угоди та встановленим
по справі обставинам.
Враховуючи наведене, колегія прийшла до висновку, що визнати
законною і обгрунтованою постанову апеляційної інстанції не має
підстав.
В той же час, суд першої інстанції встановив обставини справи
відповідно до наданих доказів у їх сукупності з дотриманням норм
процесуального права та правильно застосував до спірних
правовідносин норми матеріального права.
Відповідно до ст. 226 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 226, 231 та ч.5 ст.254 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити, постанову Луганського
апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005 року
скасувати, а рішення Господарського суду Луганської області від 17
червня 2005 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: /підпис/
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді: /підписи/
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Костенко М.I.
_______________________
Маринчак Н.Є.
_______________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно. Суддя: Т.М.Шипуліна