ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді Бутенка В.I.,
суддів : Мироненка О.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за позовом
приватного підприємства "Арго" до Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова, відділення Державного
казначейства у Шевченківському районі м. Львова про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2005 року ПП "Арго" звернулось до господарського суду
із вказаним позовом.
В обгрунтування своїх вимог підприємство зазначало, що в
результаті позапланової перевірки з питань відшкодування із
бюджету податку на додану вартість, відповідачем складений акт №
891/23-4/32567971 від 21.10.2004 року, яким встановлено порушення
п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення
механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за деклараціями з експорту продукції" № 243
( 243-2002-п ) (243-2002-п)
від 01.03.2002 р., зафіксовано завищення позивачем
суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2004 року в розмірі
20528 грн. та донараховано суму ПДВ в зазначеному розмірі.
На підставі цього акту податковою інспекцією 05.11.2004 року
прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В" № 0005512320/0.
Позивач вважав, що податковою інспекцією неправомірно
донараховано суму ПДВ в розмірі 20528 грн., оскільки нею не було
взято до уваги вантажно-митну декларацію № 20003/4/201750,
відповідно до якої підприємство віднесло цю суму в рахунок
податкового кредиту.
Рішенням господарського суду Львівської області від 01
березня 2005 року позовні вимоги ПП "Арго" задоволені частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення форми "В" №
0005512320/0, в частині відшкодування 20528 грн. позов залишено
без розгляду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23 червня 2005 року рішення місцевого господарського суду залишено
без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПI у
Шевченківському районі м. Львова подало касаційну скаргу, в якій
просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити
ПП "Арго" у задоволенні позову повністю.
В скарзі податкова інспекція посилається на порушення судами
норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами було повно встановлено фактичні обставини справи,
визначено спірні правовідносини та застосовано належні норми
матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, за результатами проведеної
ДПI у Шевченківському районі м. Львова позапланової перевірки з
питання відшкодування із бюджету податку на додану вартість ПП
Торговий дім "Арго" за серпень 2004 року, 21.10.2004 р. складено
акт за № 891/23-4/32567971, яким встановлено порушення п.1
Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 243
"Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за деклараціями з
експорту продукції" (далі - Постанова КМ України від 01.03.2002 р.
№ 243 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
) - підприємство занизило суму податкових
зобов'язань на суму 20765,32 грн.
В якості порушення позивачем норм закону податкова інспекція
вказала на відсутність вантажно-митної декларації про вивезення
м'ясопродуктів фірмі "Екорус-фут ТОВ " (м. Москва, Росія).
На підставі цього акту 05.11.2004 року податковим органом
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005512320/0/28452, яким
встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на
додану вартість в розмірі 20528 грн.
В матеріалах справи (а.с. 21, 23) також міститься і
вантажно-митна декларація про вивезення за межі митної території
України м'ясопродуктів фірмі "Екорус-фут ТОВ", засвідчена належним
чином.
Відповідно до п.п.7.7.3 п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1
цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Згідно з ч.5 п.п.7.7.3 ст. 7 вищевказаного Закону, суми, що
не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому
пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Пунктом 8.1 статті 8 цього ж Закону України визначено, що
платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого платника
податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) з урахуванням
податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні
(експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким
платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує
факт оформлення товарів для їх вільного використання на митній
території України.
У відповідності із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України
№ 243 від 01.03.2002 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
р., для відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник
податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів
за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими,
передбаченими законодавством документами, оригінал п'ятого
основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної
декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною
оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення
експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням
платника податку вчинюється напис про фактичне вивезення
експортованих товарів за межі митної території України, який
засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою
печаткою митного органу. Такий напис вчинюється митним органом, що
здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після
одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні
України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного
повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної
території України у повному обсязі.
Таким чином, встановивши, що наявна в матеріалах
вантажно-митна декларація від 05.05.2004 р. № 20003/4/201750,
оформлена в порядку, встановленому законом, під час здійснення
експорту товару, суди дійшли обгрунтованого висновку щодо
необхідності задоволення позовних вимог ПП Торговий дім "Арго".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених висновків судами не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Львівської області від 01 березня 2005
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 23 червня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
С у д д і :