ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - Харченка В.В.
суддів - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалого С.Я.
при секретарі - Кулеша А.О.
з участю- СПД - фізичної особи - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі м. Харкова
на постанову господарського суду Харківської області від 26
січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 21 березня 2006 року у справі за позовом Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Державної
податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, Відділення
Державного казначейства у Московському районі м. Харкова про
стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість,
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2005 року СПД - ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовом до ДПI у Московському районі м. Харкова, ВДК у
Московському районі м. Харкова про стягнення бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість в сумі 38 959, 37 грн.
за травень 2004 року шляхом перерахування коштів на його
банківський рахунок.
Постановою господарського суду Харківської області від 26
січня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетної
заборгованості за травень 2004 року у розмір 38 306,56 грн. на
користь СПД - ФО ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на р/р
26008000145001 в АТ "Iндекс-банк" "Харківська дирекція" МФО
350619.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з СПД - ФО ОСОБА_1 на користь державного бюджету
389, 60 грн. судового збору.
Повернуто з державного бюджету на користь СПД-ФО ОСОБА_1 389,
60 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням НОМЕР_1 державного
мита.
Після надання до суду доказів сплати судового збору на
користь державного бюджету стягнуто з державного бюджету на
користь СПД - ФО ОСОБА_1 383, 06 грн. судового збору.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21
березня 2006 року з резолютивної частини постанови господарського
суду Харківської області від 26 січня 2006 року виключено
посилання про стягнення з СПД - ФО ОСОБА_1 на користь державного
бюджету 389, 60 грн. судового збору та посилання про те, що після
надання до суду доказів сплати судового збору на користь
державного бюджету стягнути з державного бюджету на користь СПД -
ФО ОСОБА_1 383, 06 грн. судового збору.
В іншій частині зазначену постанову залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПI у Московському районі м. Харкова,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить
скасувати постанову господарського суду Харківської області від 26
січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 21 березня 2006 року, ухвалити нове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В суд касаційної інстанції представник ДПI у Московському
районі м. Харкова не з,явився, відповідач належним чином
повідомлений про місце і час розгляду справи відповідно до вимог
ст.. 35 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги СПД - ФО
ОСОБА_1 не подав.
В суді касаційної інстанції СПД - ФО ОСОБА_1 вважав
постановлені по справі судові рішення законними та
обгрунтованими..
Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., пояснення СПД - ФО
ОСОБА_1, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у
справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, СПД - ФО ОСОБА_1 зареєстрований ДПI у
Московському районі м. Харкова як платник податку на додану
вартість з 12 березня 2004 року, про що отримав свідоцтво НОМЕР_2.
СПД - ФО ОСОБА_1 08 червня 2004 року подав до податкового
органу податкову декларацію з податку на додану вартість за
травень 2004 року та розрахунок експортного відшкодування, в яких
визначив суму бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована
платнику протягом 30 календарних днів від дати подання декларації
в сумі 93 924, 00
грн.
Правомірність визначення до відшкодування суми податку на
додану вартість за травень 2004 року була перевірена ДПI у
Московському районі м. Харкова і результати цієї перевірки
викладені в акті від 07 липня 2004 року, з якого вбачається, що
перевіркою підтверджено, що відшкодуванню за травень 2004 року
підлягає сума податку на додану вартість в розмірі 93 924, 00 грн.
06 серпня 2004 року СПД - ФО ОСОБА_1 подав уточнюючий
розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у
зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень
2004 року, в якому податкові зобов'язання з податку на додану
вартість були збільшені на 93 924, 00 грн.
В подальшому позивачем при подачі податкової декларації за
березень 2005 року знов був поданий уточнюючий розрахунок
податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з
виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2004 року, в
якому податкові зобов'язання з податку на додану вартість були
зменшені на 93 924, 00 грн. і ця сума заявлена до відшкодування з
бюджету шляхом перерахування на банківський рахунок.
Правильність обчислення та своєчасності внесення до бюджету
позивачем сум податку на додану вартість за травень 2004 року
повторно була перевірена ДПI у Московському районі м. Харкова, про
що була складена довідка від 18 серпня 2005 року, в якій без
врахування зустрічних перевірок також було підтверджено право
платника на бюджетне відшкодування за травень 2004 року в сумі 93
924, 00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції, частково задовольняючи
позовні вимоги, виходили з того, що від'ємне значення податку на
додану вартість виникло внаслідок придбання у ТОВ "Кілев" товарів,
які в подальшому були експортовані. При цьому суди в своїх
рішеннях посилаються на те, продаж товарів (світильники призначені
для загального освітлення житлових та громадських приміщень)
підтверджується вантажно - митною декларацією НОМЕР_3 на суму 569
407, 91 грн. та вантажно - митною декларацією НОМЕР_4 на суму 289
917, 39 грн., на яких є всі відповідні реквізити, а фактичний
вивіз засвідчений митною службою 14 травня 2004 року та 07 травня
2004 року. Також суди посилаються на те, що експортований товар
позивачем був отриманий від ТОВ "Кілев" за податковими накладними
від НОМЕР_5 на суму 200 000, 00 грн. (податок на додану вартість
33 333, 33 грн.) та НОМЕР_6 на суму 100 000, 00 грн. (податок на
додану вартість 16 666, 67 грн.), НОМЕР_7 на суму 191 355, 83 грн.
(податок на додану вартість 31 892, 64 грн.) та НОМЕР_8. Оплата за
товар була проведена позивачем платіжним дорученням IНФОРМАЦIЯ_1.
Враховуючи вищевикладене та те, що згідно довідки від 25 травня
2005 року ДПI у Печерському районі м. Києва ТОВ "Келев" включило в
розрахунок податкових зобов'язань за квітень 2004 року операції з
продажу товарів позивачу, суди прийшли до висновку, що позивачем
та його контрагентом по вказаними операціям дотримані вимоги п.
7.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з урахуванням положень п. 1.8 ст. 1 цього Закону.
Крім цього, суди в своїх рішеннях зазначили, що неотримання
результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника по
вказаним операціям не є підставою для не підтвердження права
платника на отримання бюджетного відшкодування за умов дотримання
вимог п. 1.8 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів вважає, що до такого висновку суди прийшли без
усебічного і повного з'ясування обставин, з якими Закон України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пов'язує виникнення
права на бюджетне відшкодовування сум податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 1.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - сума, на яку
платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вище зазначеного
Закону).
Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або
відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду. (підпункт 7.7.1 пункту
7.7 статті 7). У разі коли за результатами звітного періоду
визначена різниця має від'ємне значення, то відповідна сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт
7.7.3 пункту 7.7 статті 7). Тобто ця сума є бюджетним
відшкодуванням і підлягає поверненню платнику податку з бюджету у
зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках передбачених
Законом. (пункт 1.8 статті 1).
Суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не
врахували, що законодавцем до однією з обов'язкових підстав
бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість віднесено
сплату цих сум до Державного бюджету України та не взяли до уваги
довідку про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ
"Кілев" з питань взаємовідносин з Суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_1 за квітень 2004 року, відповідно до якої ТОВ
"Кілев" не є виробником поставлених позивачу товарів, а в свою
чергу придбав ці товари у АТЗТ "Велта-Маркетинг А.Т.", ТОВ
"Компанія Просвіт", ТОВ "Софіт-Люкс" та ТОВ "Виробнича-комерційна
компанія "Ватра". Також судами не надано належної оцінки
посиланням ДПI у Московському районі м. Харкова на відповідь
Броварської ОДПI Київської області, відповідно до якої АТЗТ
"Велта-Маркетинг А.Т." знято з обліку за рішенням власника 29
липня 2005 року. Згідно акту перевірки у зв'язку з ліквідацією від
12 липня 2005 року № 515 встановити факт фінансово-господарських
відносин між АТЗТ "Велта-Маркетинг А.Т." та ТОВ "Кілев" у квітні
2004 року неможливо. Сума податкових зобов'язань згідно з
декларації за квітень 2004 року складає 16 767 грн. Згідно
відповіді ДПI у Солом'янському районі м. Києва неможливо
встановити суму податкового зобов'язання ТОВ "Команія Просвіт" за
квітень 2004 року.
З огляду на викладене та враховуючи, що, відповідно до ст.
220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної інстанції не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,
колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в
залежності від встановленого, правильно визначити норми
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Московському районі міста Харкова задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 26
січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 21 березня 2006 року скасувати, справу направити на новий
розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий - Харченко В.В.
Судді - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалий С.Я.