ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Цуркана М.I.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Проценко О.О.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Євчук
Г.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
апеляційного суду Вінницької області від 16.02.2006 року у справі
№ 2-4248/05 за позовом ОСОБА_1 до начальника управління
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про
оскарження наказів про звільнення, поновлення на службі та
стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника управління
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про
оскарження наказів НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 про звільнення,
поновлення на службі та стягнення заробітку за час вимушеного
прогулу.
Постановою Ленінського районного суду від 16.11.2005 року
позов ОСОБА_1 задоволено, накази начальника управління
Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 скасовано.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від
16.02.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, у
задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки
постановою Голови Верховного Суду України від 18.01.2005 року
постанова судді Крижопільського районного суду від 13.02.2004 року
та постанова голови апеляційного суду Вінницької області від
24.02.2004 року, якими Левіцького притягнуто до адміністративної
відповідальності, були скасовані за відсутність в діях ОСОБА_1
складу корупційного діяння, то слід вважати, що він не скоював
вчинку (проступку), що дискредитує звання начальницького складу
органів внутрішніх справ.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт
вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується
матеріалами службового розслідування.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції,
позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову
апеляційного суду Вінницької області від 16.02.2006 року, а
постанову Ленінського районного суду від 16.11.2005 року залишити
в силі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно
застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-14 ) (2747-14)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 28.02.2004 року за наказом начальника
управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій
області НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ
на підставі ст. 66 Положення про проходження служби рядовим та
начальницьким складом за дискредитацію звання начальницького
складу органів внутрішніх справ та на виконання постанови судді
Крижопільського районного суду від 13.02.2004 року та постанова
голови апеляційного суду Вінницької області від 24.02.2004 року.
Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ
України у Вінницькій області НОМЕР_2 ОСОБА_1 було звільнено з
посади начальника ізолятора тимчасового тримання Крижопільського
районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ.
Постановою Голови Верховного Суду України від 18.01.2005 року
постанова судді Крижопільського районного суду від 13.02.2004 року
та постанова голови апеляційного суду Вінницької області від
24.02.2004 року скасовані, справу закрито за відсутністю в діях
складу корупційного діяння.
Пункт 1 наказу НОМЕР_1 від 28.022004 року було змінено
наказом НОМЕР_3 відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено за
дискредитацію звання начальницького складу органів внутрішніх
справ.
Відповідно до ст. 66 Положення про проходження служби рядовим
та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР
особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що
дискредитують звання рядового і начальницького складу,
звільняються з органів справ.
Пунктом п'ятим Дисциплінарного статуту органів внутрішніх
справ передбачено за скоєння проступки, у тому числі і звільнення
з органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту двадцять сьомого зазначеного Статуту
звільнення осіб рядового і начальницького складу може провадитися
за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку,
несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те,
що ОСОБА_1 звільнено за проступок, несумісний з перебуванням на
службі, оскільки цей факт підтверджується матеріалами службового
розслідування, зокрема поясненнями самого ОСОБА_1 та заявою
ОСОБА_2
Отже, при ухваленні постанови суд дійшов вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував
до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив
порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні
судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга
підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-14 ) (2747-14)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову апеляційного суду Вінницької області від 16.02.2006 року
у справі № 2-4248/05 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.I. Цуркан
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
Д.В. Ліпський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін