ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30 листопада 2006 року м. Київ
 
                          Колегія суддів
 
         Вищого адміністративного суду України в складі:
 
     головуючого-судді: Бутенка В.I.,
 
     суддів: Панченка О.I., Миро ненка О.В.,  Лиски  Т.О.,  Сороки
М.О.,
 
     при секретарі Якименко О.М.,
 
     за участю представника заявника Корольчука Ю.М.,
 
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в   порядку
касаційного  провадження  адміністративну  справу  за   касаційною
скаргою ОСОБА_1 на постанову Горохівського районного суду  від  21
грудня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Волинської області  31
січня  2006  року  у  справі  за  позовом  ОСОБА_1  до   Головного
управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи про зобов'язання  суб'єкта
владних повноважень вчинити певні дії
 
                           встановила:
 
     У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в якому  просила
зобов'язати його взяти її на  облік  на  одержання  автомобіля  із
звичайним  керуванням  як   інваліда   першої   групи   загального
захворювання.
 
     Постановою Горохівського районного суду від  21  грудня  2005
року, залишеною без  змін  ухвалою  апеляційного  суду  Волинської
області від 31 січня 2006 року, в задоволенні позову до  Головного
управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи про взяття її на облік  на
одержання автомобіля відмовлено.
 
     В  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  зазначені
рішення судів першої та другої інстанцій оскільки вони ухвалені  з
порушенням норм матеріального права, а саме: суди не врахували, що
згідно Порядку забезпечення інвалідів автомобілями,  затвердженого
Постановою  Кабінету  Міністрів  України  №  999  від   08.09.1997
( 999-97-п ) (999-97-п)
         року, передбачено безоплатне  забезпечення  інвалідів
автомобілями, продаж інвалідам автомобілів на пільгових умовах  та
надання  автомобілів,  отриманих  як  гуманітарна  допомога.   Щоб
отримати автомобіль  як  гуманітарну  допомогу  інваліду  потрібно
перебувати на черзі на отримання автомобіля та його згода на  таке
отримання,  а   відсутність   протипоказань   для   керування   та
посвідчення водія не вимагається.
 
     Просить ухвалити нову  постанову,  якою  зобов'язати  Головне
управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення
від наслідків Чорнобильської катастрофи взяти її, інваліда I групи
загального  захворювання  на  облік  на  одержання  автомобіля  із
звичайним керуванням.
 
     Заслухавши доповідача, представника заявника, який  підтримав
касаційну  скаргу,  перевіривши   матеріали   справи   та   доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що   ОСОБА_1   є
інвалідом  першої  групи  від  загального  захворювання  і  згідно
висновку МСЕК при виявлених у неї захворюваннях водіння всіх видів
автотранспорту їй протипоказано.
 
     Також встановлено, що отримання автомобіля з передачею  права
керування члену сім'ї для такої  категорії  інвалідів  як  ОСОБА_1
вищезазначеним Порядком забезпечення автомобілями не передбачено.
 
     Порядком забезпечення  інвалідів  автомобілями,  затвердженим
Постановою  Кабінету  Міністрів  України  №  999  від   08.09.1997
( 999-97-п ) (999-97-п)
          року  (далі   -   Порядок   забезпечення   інвалідів
автомобілями),  передбачене  безоплатне   забезпечення   інвалідів
автомобілями, продаж інвалідам автомобілів на пільгових умовах  та
надання автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога.
 
     Згідно повідомлення обласної МСЕК від  29.09.2005  року,  при
виявлених  у   ОСОБА_1   захворюваннях   їй   показано   отримання
автотранспорту,  однак  водіння  всіх  видів   автотранспорту   їй
протипоказано.   Пунктом   28   Порядку   забезпечення   інвалідів
автомобілями   встановлено,   що    інвалідам    від    загального
захворювання, яким і є ОСОБА_1, може бути  продано  автомобіль  на
пільгових умовах з оплатою 50 відсотків їх вартості при  наявності
відповідних медичних показань, посвідчення водія та відсутності  у
них протипоказань до керування автомобілем.
 
     Згідно  п.34  Порядку  забезпечення  інвалідів  автомобілями,
взяття  на  облік  інвалідів,  які  мають  право  на  забезпечення
автомобілями,  здійснюється  головними   управліннями   праці   та
соціального захисту населення обласних державних адміністрацій,  а
згідно п.  35  -  дані  органи  беруть  на  облік  інвалідів,  які
забезпечуються автомобілями безплатно або мають право  на  купівлю
їх на пільгових умовах.
 
     Що стосується автомобілів, отриманих як гуманітарна допомога,
то вони згідно п.42 Порядку забезпечення  інвалідів  автомобілями,
видаються інвалідам, які перебувають на  обліку  для  забезпечення
автомобілями в органах  соціального  захисту  населення  
( за їх бажанням )
безоплатно згідно з чергою за умови зняття з обліку для забезпечення автомобілем. Таким чином, автомобілі, отримані як гуманітарна допомога надаються інвалідам, які мають право на безплатне забезпечення автомобілем або продаж на пільгових умовах. Відповідно, на обліку в органах соціального забезпечення перебувають тільки ці категорії інвалідів, а перебування на обліку для забезпечення автомобілем інших категорій інвалідів Порядком забезпечення інвалідів автомобілями не передбачено.
 
     Таким  чином,  ОСОБА_1  не  може  безплатно   забезпечуватись
автомобілем і не має права на отримання  автомобіля  на  пільгових
умовах.
 
     Судом першої та апеляційної інстанцій  при  розгляді  справи,
обставини,  на  які  містяться  посилання  в  касаційній   скарзі,
перевірялись. Висновок суду першої інстанції з  яким  погодився  і
апеляційний  суд,  щодо  відмови  в  задоволені  заявлених   вимог
грунтуються на  доказах,  наданих  сторонами,  їх  правова  оцінка
сумніву не викликає. До правовідносин, які склалися між  сторонами
у  зв'язку  з  виникненням  спору  правильно   застосовані   норми
матеріального права.
 
     Доводи касаційної скарги висновків судів не  спростовують,  а
щодо   порушення   останніми   норм    матеріального    права    є
непереконливими.
 
     За правилами ст.224 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  якщо  суди  не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  -  без
змін.
 
     Керуючись ст.  ст.  221,  223,  224,  230,  231  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,-
 
     УХВАЛИЛА:
 
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
постанову Горохівського районного суду від 21 грудня 2005 року  та
ухвалу апеляційного суду Волинської  області  від  31  січня  2006
року - без змін.
 
     Ухвала набирає законної сили  з  моменту  її  проголошення  і
оскарженню не підлягає.
 
     Судді: