У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     30
     листопада
     2006 року
                                                           м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
     суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Маринчак Н.Є.,  Шипуліної
Т.М.
     при секретарі  Павлушку Р.С.
 
     розглянувши у попередньому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     Державної податкової інспекції  у  Солом'янському  районі  м.
Києва
     на постанову
     Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2006 р.
     у справі
     № 46/540 господарського суду м. Києва
     за позовом
     Дочірнього підприємства "Мілксвіт"
     до
     Державної податкової інспекції  у  Солом'янському  районі  м.
Києва
     про
     визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2005 р. позов
задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення  ДПI
у Солом'янському районі м. Києва від 05.01.2005 р. № 000001/2302/0
про визначення ДП "Мілксвіт" податкового зобов'язання за  платежем
з податку на прибуток у  сумі  181  284,60  грн.,  у  тому  числі:
основний платіж - 129 489,00 грн. та штрафні санкції -  51  795,60
грн.; від 15.03.2005 р.  №  000001/2302/1,  від  25.05.2005  р.  №
000001/2302/2 та від 05.07.2005 р. № 000001/2302/3 про  визначення
ДП "Мілксвіт" податкового зобов'язання за платежем  з  податку  на
прибуток у сумі 194 233,50 грн., в тому числі: 129 489,00  грн.  -
основний платіж та 64 744,50 грн. - штрафні санкції, накладені  на
підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Висновок суду про наявність підстав  для  задоволення  позову
обгрунтований посиланням на те,  що  віднесення  позивачем  у  III
кварталі 2003 року до валових  витрат  431  631,00  грн.  вартості
придбаного у  приватного  підприємства  "Веда-комплекс"  товару  /
продуктів харчування  /  відповідає  пункту  5.1  ст.5,  підпункту
11.2.1  пункту  11.2  ст.11  Закону  України  "Про   оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Визнавши невідповідність рішення суду першої інстанції ст.158
КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  суд  апеляційної  інстанції   скасував
останнє та ухвалив постанову від  10.01.2006р.,  якою  задовольнив
позов з тих же підстав.
     В касаційній скарзі ДПI  у  Солом'янському  районі  м.  Києва
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
попередніх  інстанцій  пункту   2   ст.3   Закону   України   "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
        ,
підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України "Про  оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , пунктів 2.4,  2.16  Положення
про документальне забезпечення записів у  бухгалтерському  обліку,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995
р. № 88.
     Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
     Перевіривши  правильність  застосування  судами   першої   та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального  права,
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
     Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі угоди
№  075  від  29.07.2003  р.,  товарних  накладних  та   податкових
накладних позивач придбав у  ПП  "Веда-комплекс"  товар  /продукти
харчування/ загальною вартістю 517 956,80 грн., в тому  числі  ПДВ
86 326,14 грн., який був поставлений позивачу продавцем в період з
30.07. по 01.09.2003 р.
     Розрахунок за придбаний  товар  позивачем  був  здійснений  у
вексельній формі шляхом передачі продавцю простих векселів власної
емісії загальною  вексельною  сумою  517  956,80  грн.,  які  були
сплачені позивачем на повну суму в березні 2004 року.
     Витрати в сумі 431 630,66 грн. / вартість  придбаного  товару
без ПДВ / позивач відніс до складу  валових  витрат  в  податковій
декларації за III квартал 2003 року.
     Встановленим  обставинам  суд   апеляційної   інстанції   дав
правильну  оцінку,  обгрунтовано  визнавши   дії   позивача   щодо
віднесення  до  валових  витрат  вищезазначеної  суми  такими,  що
відповідають  пункту  5.1,  підпункту  5.2.1  пункту   5.2   ст.5,
підпункту  11.2.1  пункту  11.2  ст.  11   Закону   України   "Про
оподаткування  прибутку   підприємств"   ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,   оскільки
вказані   витрати   пов'язані   з   веденням   позивачем   власної
господарської діяльності, а право на  валові  витрати  у  платника
податку виникає, в тому числі, по даті  оприбуткування  товарів  /
робіт, послуг /, як даті першої  з  подій,  якщо  таке  передувало
оплаті  цих товарів / робіт, послуг /.
     Суд дійшов правильного висновку про  безпідставність  доводів
відповідача про порушення позивачем  підпункту  5.9.3  пункту  5.9
ст.5  зазначеного  Закону,   оскільки   такі   доводи   суперечать
встановленим  у  справі  обставинам  щодо   підтвердження   витрат
позивача    товарними    та    податковими    накладними,    актом
приймання-передачі  векселів  від   14.10.2003   р.,    платіжними
дорученнями  про  сплату  вексельної  суми,  яка  відповідає  ціні
придбання вищезазначеного товару.
     Господарський суд апеляційної інстанції правомірно виходив  з
того, що визнання рішенням Святошинського районного суду м.  Києва
від  03.11.2003  р.  статутних   документів   ПП   "Веда-комплекс"
недійсними при відсутності з боку ДПI оспорювання факту  придбання
позивачем товару у цього підприємства не позбавляє витрат позивача
на придбання цього товару ознак валових витрат.
     Правильним є  і  висновок  суду  апеляційної  інстанції  щодо
публічно-правового характеру спору у даній справі та регламентації
судового процесу по  ній  Кодексом  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , у  зв'язку  з  чим  скасування  рішення  суду
першої інстанції є правомірним.
     Керуючись ст. ст. 220, 220-1,  223,  224,  230,  231  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
     У Х В А Л И В :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Солом'янському  районі  м.  Києва  залишити  без  задоволення,   а
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
19.01.2006 р.- без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та  в  порядку,
передбачених   статтями    236-238    Кодексу    адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  Усенко Є.А.
     Судді  Карась О.В.
     Костенко М.I.
     Маринчак Н.Є.
     Шипуліна Т.М.