ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
             30 листопада 2006 року          м. Київ
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
     головуючого -   Харченка В.В.
     суддів -      Берднік I.С.
     Васильченко Н.В.
     Кравченко О.О.
     Чалого С.Я.
     при секретарі -  Кулеша А.О.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну  скаргу   представника   Суб'єкта   підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2
     на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
12 травня 2005 року та  постанову  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 29 серпня 2005 року
     у справі за позовом  Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -
фізичної особи  ОСОБА_1  до  Євпаторійської  об'єднаної  державної
податкової інспекції (правонаступник  Сакська  об'єднана  державна
податкова      інспекція)       про       визнання       недійсним
податкового-повідомлення рішення,
 
                           ВСТАНОВИЛА :
     У січні 2005 року СПД - ФО  ОСОБА_1.  звернулась  до  суду  з
позовом до Євпаторійської ОДПI про визнання недійсним  податкового
повідомлення - рішення № НОМЕР_1.
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
12   травня   2005   року,   залишеним   без    змін    постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  29  серпня
2005 року, позов задоволено частково.
     Визнано   недійсним   податкове   повідомлення   -    рішення
Євпаторійської  ОДПI  №  НОМЕР_1  в  частині  визначення  штрафних
санкцій у розмірі 7 795, 00 грн. як податкове зобов'язання.
     В решті позову відмовлено.
     Стягнуто з Євпаторійської ОДПI на користь  СПД  -ФО  ОСОБА_1.
42, 50 грн. держмита і 69 грн. витрат пов'язаних  із  забезпечення
судового процесу.
     В касаційній скарзі представник СПД - ФО ОСОБА_1. - ОСОБА_2. 
просить   скасувати   рішення   господарського   суду   Автономної
Республіки Крим від 12  травня  2005  року  в  частині  відмови  в
задоволенні позову  та  постанову  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 29 серпня 2005 року, а   направити  справу
на новий розгляд.
     В  суд  касаційної  інстанції   СПД  -  ФО  ОСОБА_1.  та   її
представник  ОСОБА_2. не з,явились, належним чином повідомлені про
місце і час розгляду справи, про що свідчить розписка.
     Письмових  заперечень  на  касаційну  скаргу   Сакська   ОДПI
(правонаступник Євпаторійської ОДПI) не подала.
     В  суд  касаційної  інстанції   представник   Сакської   ОДПI
(правонаступника  Євпаторійської  ОДПI)  не  з'явився,  відповідач
належним чином повідомлений про місце і час розгляду  справи,  про
що свідчить розписка.
     Заслухавши   доповідь   судді   Берднік   I.С.,   перевіривши
правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Як встановлено судами, 08 листопада 2004 року  Євпаторійською
ОДПI  була  проведена  перевірка   по   контрою   за   здійсненням
розрахункових  операцій  у  сфері  готівкового  та  безготівкового
обороту, господарської одиниці АЗС  розташованої  в  смт.  Ново  -
Федорівка Сакського району, що належить СПД -ФО ОСОБА_1.
     В ході перевірки були виявлені порушення п. 13 ст.  3  Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у
сфері торгівлі громадського харчування і послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          у
вигляді невідповідності суми готівкових коштів сумі, яка вказана в
денному звіті РРО.
     За результатами перевірки був складений  акт  №  НОМЕР_2,  на
підставі якого було винесено податкове повідомлення  -  рішення  №
НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання по  штрафним
(фінансовим) санкціям в сумі 7 795, 00 грн.
     Колегія суддів погоджується  з  висновками  судів  першої  та
апеляційної інстанції про часткове задоволення  позовних  вимог  з
огляду на наступне.
     Суди  першої  та  апеляційної  інстанції  в  своїх   рішеннях
правильно зробили висновок про фактичне порушення позивачем п.  п.
13  ст.  13  Закону   України   "Про   застосування   реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування  і
послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         , оскільки правильно  виходили  з  того,  що
виявлені готівкові кошти не проведені  через  РРО  знаходились  на
місці проведення розрахунків разом з  коштами,  проведеними  через
РРО,  і  не  призначались  для  виплати  зарплати  враховуючи,  що
відомостей про видачу  заробітної  плати  не  існувало  на  момент
перевірки.
     Судами першої  та  апеляційної  інстанції  також  прийшли  до
вірного  висновку  про   неправомірність   винесення   податкового
повідомлення -  рішення  №  НОМЕР_1  на  підставі  акту  перевірки
№НОМЕР_2 відповідно  до  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        .
     Згідно  з  преамбулою  Закону   України   "Про   застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        ,  цей Закон  визначає  правові
засади застосування реєстраторів розрахункових  операцій  у  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг.
     У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         зазначено, що цей Закон є спеціальним законом
з  питань  оподаткування,  який   встановлює   порядок   погашення
зобов'язань  юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами з  податків  і  зборів  (обов'язкових
платежів), нарахування і  сплати  пені  та  штрафних  санкцій,  що
застосовуються до платників  податків  контролюючими  органами,  у
тому числі за порушення у сфері  зовнішньоекономічної  діяльності,
та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також  він
встановлює    спеціальний    порядок    нарахування,    оскарження
нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення,  яка  може
застосовуватися  лише  щодо  податків   і   зборів   (обов'язкових
платежів),   сплата   яких   передбачена   Законами    з    питань
оподаткування,  тобто  він  не  регулює  питання  застосування  та
стягнення фінансових санкцій  за  порушення  порядку  застосування
реєстраторів розрахункових операцій.
     У  відповідності  до  пункту  1.2  статті  1  цього   Закону,
податкове  зобов'язання  -  це  зобов'язання   платника   податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та в строки, визначені  цим  Законом  або  іншими
законами України.
     Податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих
та податкових органів про  обов'язок  платника  податків  сплатити
суму податкового зобов'язання та погасити суму  податкового  боргу
(п. 1.9 ст. 1 вищезгаданого Закону).
     Таким чином, ця  форма  акта  ненормативного  характеру  може
застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків  і  зборів
(обов'язкових  платежів),  вичерпний  перелік  яких  визначено   у
статтях 14  та  15  Закону  України  "Про  систему  оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     У  зазначених  нормах  штраф,  накладений   відповідачем   на
позивача, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж).
Тому  обов'язки  суб'єкта  підприємницької  діяльності  по  сплаті
штрафу за порушення ним  норм  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         не  відноситься  до  категорії
податкового зобов'язання або податкового боргу.
     Статтею 17  Закону  України  "Про  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         встановлено, що за порушення вимог  цього
Закону до суб'єктів підприємницької діяльності  фінансові  санкції
застосовуються   за   рішенням   відповідних   органів   державної
податкової служби України.
     З огляду на викладене, рішення господарського суду Автономної
Республіки  Крим  від   12   травня   2005   року   та   постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від  29  серпня
2005  року  постановлені  з  дотриманням  норм   матеріального   і
процесуального права, підстав для їх скасування немає.
     Керуючись ст. ст. 160, 167,  220,  221,  224,  230,  231  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                            УХВАЛИЛА :
     Касаційну  скаргу   представника   Суб'єкта   підприємницької
діяльності  -  фізичної  особи  ОСОБА_1  -  ОСОБА_2  залишити  без
задоволення; а рішення господарського суду  Автономної  Республіки
Крим від  12  травня  2005  року  та  постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду від 29 серпня  2005  року  -  без
змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
     Головуючий -   Харченко В.В.
     Судді -      Берднік I.С.
     Васильченко Н.В.
     Кравченко О.О.
     Чалий С.Я.