ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: Бутенка В.I.,
суддів: Сороки М.О.,
Мироненка О.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
при секретарі Якименко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу
за касаційною скаргою Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції м. Макіївки на рішення господарського суду
Донецької області від 10 березня 2005 року і постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року
у справі за позовом ТОВ "Август" до Гірницької міжрайонної
державної податкової інспекції м. Макіївки (далі - МДПI) про
визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень,
встановила:
ТОВ "Август" звернулось до господарського суду з позовом до
МДПI про визнання частково недійсними податкових
повідомлень-рішень.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10 березня
2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 12 квітня 2005 року, позов задоволено.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення
№0000072333/0/1049/10/23-313 від 22.01.2004 р. та
№0000072333/1/2230/10/23-313 від 13.02.2004 р. про визначення
податкових зобов'язань з штрафних (фінансових) санкцій у розмірі
2500 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові
витрати державного мита у розмірі 85.00 грн. та вартості послуг з
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі
118.00 грн.
У касаційній скарзі МДПI, посилаючись на порушення судами
норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення
скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем була проведена перевірка
позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у
сфері готівкового та безготівкового обігу. За результатами цієї
перевірки був складений акт № 05181247/23-300 від 16.12.2003 р.,
відповідно до якого МДПI прийняла податкове
повідомлення-рішення№0000072333/0/1049/10/23-313 від 22.01.2004 р.
Позивачем було оскаржено дане податкове повідомлення-рішення
в адміністративному порядку. Скаргу залишено без задоволення. При
цьому МДПI прийняла податкове повідомлення-рішення
№0000072333/1/2230/10/23-313 від 13.02.2004 р з тих же підстав і
на ту ж суму, але з визначенням нового строку сплати штрафу.
Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом спору у цій
справі.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що п.13 Iнструкції
про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами
ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110
( z0268-01 ) (z0268-01)
, встановлено обов'язкове фіксування порушень
податкового законодавства саме в акті перевірки, що є належним
засобом доказування наявних результатів перевірки.
Судом встановлено, що надані сторонами копії одного і того ж
акту перевірки відрізняються за змістом та відсутні документи, які
б підтверджували факт отримання позивачем передплати за банкет в
розмірі 500 грн. Рахунок офіціанта не містить ознак, за допомогою
яких можна ідентифікувати особу або орган, які його видали,
оскільки він виконаний не на фірмовому бланку позивача та відсутні
печатка і штамп. За змістом цей документ не свідчить про отримання
позивачем коштів, а лише вартість попереднього внеску за банкет.
Отже, рахунок є документом, на підставі якого здійснюється оплата
вартості продукції, а не документом, який видається на
підтвердження отримання коштів.
В зв'язку з цим не можна вважати доведеним факт порушення
позивачем порушення позивачем вимог Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Згідно п.1 ст.17 зазначеного Закону за порушення вимог
вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів ДПС, застосовуються фінансові санкції у
п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг),
на які виявлено невідповідність, у разі проведення розрахункових
операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих
послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через
реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування
відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання
розрахункової операції, або проведення її без використання
розрахункової книжки. Таким чином, фінансова санкція
застосовується при наявності факту продажу товарів (послуг), при
цьому контролюючий орган повинен встановити вартість проданих
товарів(послуг). При попередній оплаті це зробити неможливо.
Висновок суду про те, що застосування фінансових санкцій за
не проведення через реєстратор розрахункових операцій з
попередньої оплати товарів (послуг) не відповідає вимогам Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
відповідає фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано погодився з таким
висновком і доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не
допустили порушень норм матеріального і процесуального права при
ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню
без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Гірницької міжрайонної державної
податкової інспекції м. Макіївки залишити без задоволення, а
рішенням господарського суду Донецької області від 10 березня 2005
року і постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12 квітня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: