ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Мироненка О.В., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
за участю представника УПФ України в м. Свердловську
Новосьолової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську
Луганської області на постанову Луганського апеляційного
господарського суду від 15 березня 2005 року у справі №19/458н за
позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку
ЗАТ в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Свердловську
Луганської області" до Управління Пенсійного фонду України в м.
Свердловську Луганської області про визнання недійсним рішення, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2004 року Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення
Промінвестбанку в м. Свердловську Луганської області" звернулось
до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення
Пенсійного фонду про застосування штрафних санкцій.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в
період з 13.02.2004 р. по 17.09.2004 р. від платника ВАТ
"Свердловський машинобудівний завод" пред'являлись до філії
"Відділення Промінвестбанку в м. Свердловськ Луганської області"
платіжні доручення на перерахування заробітної плати на рахунки
працівників підприємства і чеки на отримання заробітної
плати одночасно з платіжними дорученнями на перерахування
страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в м.
Свердловську Луганської області.
Співвідношення дат виконання платіжних документів по виплаті
заробітної плати і дат виконання платіжних доручень на
перерахування страхових внесків, підтверджує, що порушень зі
сторони філії банку при прийманні документів до виконання не
було. На банк не покладена відповідальність перевіряти повноту
перерахування внесків страхувальником.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
від
09.07.2003 р. (далі - Закон 1058-15), страхувальник зобов'язав
нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в
повному обсязі внески.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.05
року у позові відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
15 березня 2005 року вказане рішення місцевого суду скасоване і
постановлено нове, яким позов задоволено. Визнано недійсним
рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську
Луганської області від 17.11.04 №140 про застосування до філії
відділення Промінвестбанку у м. Свердловську Луганської області
фінансових санкцій.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м.
Свердловську Луганської області на користь Акціонерного
комерційного промислово- інвестиційного банку (закритого
акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку
в м. Свердловськ Луганської області судових витрат по сплаті
держмита 42,50 грн. та 118,00 грн. - витрат по сплаті за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі.
Не погоджуючись із прийнятою апеляційним судом Луганської
області постановою, Управління Пенсійного фонду України в м.
Свердловську Луганської області звернулося з касаційною скаргою, у
якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати,
залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням
апеляційним судом норм матеріального права і, зокрема, пункту 12
статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
. Скаржник стверджує, що
банківська установа повинна нести відповідальність за правильність
обчислення та сплати внесків до Пенсійного фонду при видачі
готівки для виплати заробітної плати.
Заслухавши доповідача, пояснення представника, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія
суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її
задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено по справі судами першої та апеляційної
інстанцій рішенням № 140 від 17 листопада 2004 року управлінням
Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області були
застосовані штрафні санкції до філії "Відділення Промінвестбанку
в м. Свердловську Луганської області" в розмірі 249 741,87
грн. за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20
Закону України 1058-15.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд
виходив з того, що банківська установа несе відповідальність за
визначення правильності розміру нарахувань внесків до Пенсійного
фонду клієнтами банку при отриманні готівкових коштів для видачі
заробітної платні.
З таким висновком господарського суду не погодився
апеляційний суд.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд
правильно врахував положення чинного законодавства, дав правову
оцінку обставинам справи, дійшов обгрунтованого висновку про те,
що за правильність і повноту обчислення страхових внесків до
Пенсійного фонду відповідальність несе страхувальник.
Так, актом перевірки № 64 від 10.11.04 зафіксовано
порушення - несвоєчасне та не в повному обсязі перерахування
страхових внесків до органу Пенсійного фонду, у зв'язку з чим
станом на 01.10.04 утворена недоїмка в сумі 355 331,78 грн., яка
заподіяна страхувальником - Відкритим акціонерним товариством
"Свердловський машинобудівельний завод", до якого відповідачем не
приймалися заходи щодо притягнення до відповідальності згідно
вищевказаних норм чинного законодавства України.
Як вбачається з рішення №140 від 17.11.04 про застосування
до філії відділення Промінвестбанку м. Свердловська Луганської
області фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування
(несвоєчасне зарахування) на банківські рахунки органів Пенсійного
фонду сум страхових внесків, немає посилання на документ, яким
зафіксований факт порушення позивачем вимог, передбачених ч.12 ст.
20 Закону України 1058-15, обгрунтування нарахування суми штрафу -
24974 грн. 87 коп., розрахунок якої відсутній у матеріалах справи,
як і акт перевірки, за яким відповідачем встановлено факт
порушення з боку позивача діючого законодавства та зазначення на
підставі яких документів зроблений даний висновок.
Суд апеляційної інстанції вірно встановив, що судом першої
інстанції зовсім не досліджувалося питання щодо істотних даних для
застосування та нарахування суми штрафу, вказаної рішенні
Управління Пенсійного фонду, а також стосовно розрахунку суми
платежу, виходячи з відображених у платіжних документах суми
платежу після всіх утримань з заробітної плати або на фактичні
витрати на оплату праці, виходячи саме з яких представлених
документів повивач, був взмозі з'ясувати питання щодо сплати
відповідних сум страхових внесків.
Крім того, судом першої інстанції також не було досліджено на
підставі яких документів прийнято оспорюване по справі рішення,
правомірність і наявність підстав відносно застосованих фінансових
санкцій і нарахування їх розміру, не витребуваний і не вивчений
акт перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та
своєчасності сплати на обов'язкове державне пенсійне страхування .
Відповідно до пункту 12 статті 20 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
,
установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення
та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для
виплат заробітної плати (доходу) на які, відповідно до цього
Закону, нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу
(перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного
подання страхувальником платіжних документів про перерахування
коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або
документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі
невиконання банками цієї вимоги, вони, за рахунок власних коштів у
порядку, встановленому Національним банком України, сплачують
відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що
дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної
вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Цю норму Закону враховано і деталізовано у пункті 3.9
"Iнструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку
України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в МЮ України
29.03.2004 за N 377/8976, згідно з якою, "банк не перевіряє
правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із
заробітної плати (доходу і нарахованих на фонд оплати праці
податків до бюджету та зборів) страхових внесків до державних
цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування
(обчислення) цих платежів несе платник". Якщо банк не забезпечив
одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної
плати перерахування страхових внесків до відповідного
територіального органу Пенсійного фонду, то він за рахунок власних
коштів сплачує суму несплачених страхових внесків. У разі несплати
самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення в судовому порядку
з банку.
Вказані норми не покладають на банк обов'язок здійснювати
контрольні функції по правильності нарахування страхових внесків
та не надає права витребовувати у клієнта звітність, бухгалтерські
та інші документи, необхідні для перевірки правильності
нарахування страхових внесків. Відповідно до вказаних норм банк
несе відповідальність лише у разі видачі заробітної плати без
отримання від клієнта платіжних документів про перерахування
страхових внесків, або документів, що підтверджують фактичну їх
сплату.
Відповідно до ч.6 ст. 51 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
, банки при виконанні
розрахункової операції зобов'язані перевіряти лише достовірність
та формальну відповідність документу. Пунктом 3.9 "Iнструкції про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті",
затвердженій Постановою НБУ №22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
від 21.01.2004р.
передбачено, що за дані, зазначені у реквізиті платіжного
доручення відповідає платник, а банк перевіряє заповнення
реквізитів лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, позивач у справі не є контролюючим органом щодо
правильності нарахування, вчасного та повного перерахування та
надходження страхових внесків і не може нести відповідальність за
повноту перерахування платежів, утриманих з заробітної плати
працівників, нарахованих на фонд оплати праці страхових внесків до
державних цільових фондів, відповідно до п.1 ч.10 ст. 106 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
Судова колегія вважає, що виходячи з фактичних обставин
справи суд апеляційної інстанції правильно застосував норми
матеріального права, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м.
Свердловську Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
15 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає.
Судді колегії: