ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Гуріна М.I.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
при секретарі судового засідання Проценко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій
Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПI)
у с т а н о в и л а :
У жовтні 2004 року ОСОБА_1. подала до суду зазначену скаргу,
посилаючись на те, що на підставі Закону України "Про Державний
реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових
платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
звернулась до Кіровоградська ОДПI
(правонаступника ДПI у Кіровському районі м. Кіровограда) із
заявою про відмову через свої релігійні переконання від присвоєння
їй та її неповнолітнім дітям, ОСОБА_2., 1988 року народження,
ОСОБА_3., 1990 року народження, ОСОБА_4., 2000 року народження,
ОСОБА_4., 2002 року народження, ідентифікаційного номера та
зобов'язання внести відповідну відмітку в паспорт про наявність
права здійснювати будь-які платежі без цього номера.
Оскільки в задоволенні заяви було відмовлено, просила таку
відмову визнати неправомірною та зобов'язати податковий орган
унести відмітку у її паспорт щодо неї та дітей про право
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11
липня 2005 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду
Кіровоградської області від 19 жовтня 2005 року скаргу задоволено
частково.
Відмову Кіровоградської ОДПI унести відмітку у паспорт
ОСОБА_1. про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера визнано неправомірною.
Зобов'язано податковий орган видати ОСОБА_1. довідку форми №
В3 передбаченої Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина
України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника
податків та інших обов'язкових платежів, за умови виконання нею
вимог пункту 2 цього Порядку.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення
судами норм матеріального та процесуального права, просить
постановлені судові рішення скасувати, а справу направити на новий
розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
заперечень на скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних
підстав.
За змістом частини 2 статті 1 Закону України "Про Державний
реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
(зі змінами внесеними Законом України від 16 липня
1999 року №1003 ( 1003-14 ) (1003-14)
) для осіб, які через свої релігійні
або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера, а відповідно із частиною 2 статті 5
Закону, до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб,
які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від
прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи.
Оскільки встановлено, що заява ОСОБА_1. про відмову від
прийняття ідентифікаційного номера та про внесення відмітки у
паспорт щодо наявності у неї права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера залишена без задоволення, то суд
першої інстанції, з яким підставно погодився апеляційний суд,
дійшов правильного висновку про порушення податковим органом прав
заявника, а тому такі дії обгрунтовано визнав неправомірними.
В той же час, судами правильно зазначено, що на час розгляду
справи, у виконання вимог Закону України "Про Державний реєстр
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
набув чинності Порядок унесення відмітки до
паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера
фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів,
затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації
України та Міністрества внутрішніх справ України від 19 жовтня
2004 року № 602/1226 ( z1345-04 ) (z1345-04)
, зареєстрований Міністерством
юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944 (далі
Порядок).
Відповідно до згаданого Порядку, для унесення у паспорт
фізичної особи - платника податку відмітки про наявність права
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, суб'єкт
звернення має подати до податкової інспекції заяву встановленої
форми і надати передбачений цим нормативним актом відповідний
комплект документів.
За таких обставин, суди обгрунтовано поклали на податковий
орган обов'язок видати ОСОБА_1. довідку для послідуючого
внесення відмітки про наявність у неї права здійснювати будь-які
платежі без ідентифікаційного номера, за умови виконання платником
податків та інших обов'язкових платежів процедури передбаченої
Порядком для отримання довідки форми №В3.
Оскільки Законом України "Про Державний реєстр фізичних
осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
передбачено, що відмітка про наявність права
здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера
уноситься до паспорта громадянина - платника податків та інших
обов'язкових платежів і стосується суб'єктивного права останнього,
то суди правильно відмовили у вимогах внесення у паспорт ОСОБА_1.
записів щодо права здійснення таких платежів її неповнолітними
дітьми.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Право ОСОБА_1. здійснювати будь-які платежі без
ідентифікаційного номера встановлено Законом і ніким не
заперечується.
Процедура оформлення відмови від присвоєння ідентифікаційного
номера визначена Порядком і є обов'язковою як для органів, які
здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Зазначені процедури не звужують змісту визнаних за ОСОБА_1.
прав, оскільки спрямовані на забезпечення обов'язку кожним
сплачувати податки і збори, як то визначено ст.67 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якщо суди
не допустили порушень норм матеріального і процесуального права
при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної
інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення -
без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 липня 2005 року,
та ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня
2005 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
В.В.Юрченко
Д.В.Ліпський
М.I.Гурін