До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про стягнення грошової допомоги при звільненні військовослужбовця з військової служби, який мотивував свої вимоги тим, що він з 01.08.2002 р. по 18.10.2006 р. проходив військову службу в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України (далі ДП "Украерорух"), до якого був відряджений наказом Міністра оборони України від 17.07.02 № 386. Наказом Міністра оборони України від 04.10.06 № 819 його було звільнено з військової служби в запас за п. 67, п/п "б" (за станом здоров'я), а наказом генерального директора ДП "Украерорух" від 12.10.06 № 491/0 його 18.10.2006 р. було звільнено з посади провідного інженера групи науково-дослідних робіт з CNS та ATM науково-дослідницького відділу центру підвищення кваліфікації ДП "Украерорух". Його грошове забезпечення за останній повний місяць служби в ДП "Украерорух" включало: оклад за військове звання 135,00 грн., посадовий оклад 2545.00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та окладу за військовим званням, а разом становило 3752,00 грн. На момент звільнення його вислуга років на пенсію складала повних 28 років. При звільненні із Збройних Сил України йому було виплачено грошову допомогу при звільненні в розмірі 40 407,64 грн. Вважаючи, що йому повинна була виплачена грошова допомога при звільненні в розмірі 52 528,00 грн., просив суд визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у неповному нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні та стягнути на його користь з Генерального штабу Збройних Сил України 12 120,36 грн. грошової допомоги при звільненні.

Крім того, позивач вважав, що своїми незаконними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, оскільки через несвоєчасне отримання грошової допомоги він був позбавлений можливості користуватися правами, передбаченими ст.ст. 48, 49 Конституції України, що в подальшому призвело до конфліктів та скандалів в сім'ї, сварок з друзями через борги, постійного нервування та моральних страждань. Тому просив суд стягнути з Генерального штабу Збройних Сил України на його користь моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

Позивач також вважав, що внаслідок порушення його цивільних прав йому завдано збитків, а саме упущеної вигоди у вигляді недоотриманих ним нарахувань (дивідендів) при розміщенні 52528,00 грн. на депозитному вкладі у банку під 14% річних за період листопад 2006 р. - лютий 2007 р. становить 2451,31 грн. та при розміщенні 12 120,36 грн. на депозитному вкладі у банку під 14% річних за період березень 2007 р. - квітень 2007 р. становить 282,81 грн. В зв'язку з цим просив стягнути на його користь з Генерального штабу Збройних Сил України упущену ним вигоду в розмірі 2 734,12 грн.

"В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в позовній заяві, просили задовольнити позов. При цьому позивач

уточнив, що він вважає неправильним розрахунок його грошової допомоги при звільненні. проведений відповідачем оскільки розмір премії, яка є складовою частиною грошового забезпечення, застосована в меншому розмірі ніж він фактично отримував при проходженні військової служби.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення. При цьому визнав, що позивач проходив військову службу в чині полковника в ДП "Украерорух", його було звільнено із Збройних сил України 04.10.2006 р. за станом здоров'я і він має право на отримання грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% від його місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Однак, наполягав на тому, що у склад грошового забезпечення позивача повинна бути включена премія в розмірі 33% місячного фонду грошового забезпечення, як це передбачено Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 05.03.01 № 75 (z0251-01) , а не премія, яка фактично виплачувалась позивачу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 12.07.2002 р. проходив військову службу в званні полковника в ДП "Украерорух". Наказом Міністра оборони України від 04.10.06 № 819 (а.с. 5) його було звільнено з військової служби за станом здоров'я. Наказом генерального директора ДП "Украерорух" від 12.10.06 № 491/0 (а.с. 6) позивача було звільнено з посади провідного інженера групи науково-дослідних робіт з CNS та ATM науково-дослідницького відділу центру підвищення кваліфікації ДП "Украерорух".

Відповідно до довідки ДП "Украерорух" від 18.10.06 № 6.1-918 (а.с. 11-12) та довідки ДП "Украерорух" про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії (а.с. 13) грошове забезпечення позивача складалося з окладу за військове звання - 135,00 грн.. посадового окладу - 272,00 грн., надбавки за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та окладу за військовим званням - 162,80 грн., надбавки встановленої Указом Президента України від 23.02.02 № 173 (173/2002) в розмірі 100% - 569,80 грн., надбавки за безперервну військову службу - 1 160,28 грн., премії - 1 302,52 грн., надбавки за особливі умови служби -149,60 грн.

Як зазначено в наказах Міністра оборони України від 04.10.06 № 819 (а.с. 5) і генерального директора ДП "Украерорух" від 12.10.06 № 491/0 (а.с. 6) календарна вислуга років позивача у збройних силах України становить 28 років 01 місяць.

При звільненні з військової служби позивачу було виплачено грошову допомогу в розмірі 40 407,64 грн. (про що свідчить довідка фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 07.08.07 № 305/1056). Як пояснив представник відповідача, грошова допомога при звільненні позивача вираховувалась із його грошового забезпечення, до якого увійшли: оклад за військове звання -135,00 грн., посадовий оклад - 272,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та окладу за військовим званням -162,80 грн., надбавка, встановлена Указом Президента України від 23.02.02 № 173 (173/2002) , в розмірі 100% - 569,80 грн., надбавка за безперервну військову службу - 1 025,64 грн., премія в розмірі 33% - 575,72 грн.

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та ч.1енів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням.

виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наказами Міністра оборони України від 17.05.04 № 160 та від 16.08.05 № 500 затверджено перелік органів забезпечення військовослужбовців об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, відповідно до якого виплата грошової допомоги у разі звільнення покладається на Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Як було встановлено судом, Фінансове управління є структурним підрозділом Генерального штабу Збройних Сил України, який, в свою чергу, відповідно до п. 13 Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України є юридичною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та ч.1енів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацами 1, 2, 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" (104-2001-п) установлено, що військовослужбовцям, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Керівникам органів виконавчої влади та інших цивільних установ, до яких відряджені зазначені категорії осіб, надано право виплачувати додаткові види грошового забезпечення, встановлені законодавством, в межах асигнувань на утримання цих органів і установ.

Тому суд дійшов висновку, що керівництво ДП "Украерорух" мало право самостійно встановлювати розмір премії позивача як додаткового виду грошового забезпечення.

Судом встановлено, що в зв'язку з тим, що позивач в судовому засіданні не наполягав на врахуванні надбавки за особливі умови служби при обрахуванні розміру його грошового забезпечення і не оскаржував дії відповідача щодо цього, розмір грошового забезпечення позивача на день звільнення становив 3 602,40 грн.

Таким чином, заважаючи на те, що на момент звільнення вислуга років позивача складала повних 28 років, при звільненні із Збройних Сил України йому повинно бути виплачено грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 433,60 грн.

Отже, судом встановлено, що позивачу при звільненні відповідачем неправомірно було ненараховано та недоплачено 10 025,96 грн. грошової допомоги.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що при встановленні розміру грошової допомоги при звільненні необхідно враховувати розмір премії, що є складовою грошового забезпечення позивача, лише в розмірі, встановленому наказом Міністра оборони України від 05.03.01 № 75 (z0251-01) , оскільки таке посилання не грунтується на вимогах закону - не передбачено зміну розміру фактично виплаченого грошового забезпечення при обрахуванні грошової допомоги при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу..

Однак, в судовому засіданні ні позивач, ні його представники не довели наявність моральної шкоди, яку отримав позивач внаслідок протиправних дій або бездіяльності відповідача.

Не доведено позивачем в судовому засіданні також наявність в нього збитків, а саме упущеної вигоди, в результаті неправомірних дій відповідача.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди та упущеної вигоди.

В зв'язку з частковим задоволенням позову суд вважає за необхідне частково стягнути з відповідача на користь позивача державне мито, сплачене позивачем при зверненні до суду.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 9, 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та ч.1енів їх сімей", п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01 № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" (104-2001-п) , керуючись ст.ст. 2, 4, 9, 11, 71, 86, 158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

Задовольнити частково позов ОСОБА_1до Генерального штабу Збройних Сил України про стягнення грошової допомоги при звільненні військовослужбовця з військової служби.

Визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає в у неповному нарахуванні та виплаті грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1

Стягнути з Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_110 025,96 грн. (Десять тисяч двадцять п'ять гривень 96 коп.) грошової допомоги при звільненні.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1витрати на державне мито в розмірі 34,11 грн.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено до 27.09.2007 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.