ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Гуріна М.I., при секретарі
Мельник I.М., за участю представника відповідача Школьнюк О.П.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Студія
Ель" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції
міста Дніпропетровська про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення, за касаційною скаргою Лівобережної
міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27
січня 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23 травня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27
січня 2005 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року було
задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Студія Ель" до
Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста
Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення.
Зазначені судові рішення вмотивовано тим, що позивачем було
подано розрахунок зі сплати єдиного податку з дотриманням строків,
визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями Лівобережна МДПI
звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2005
року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 23 травня 2005 року скасувати та прийняти рішення про
відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга грунтується на тому, що позивачем було
подано розрахунок сплати єдиного податку з порушенням строків,
передбачених Указом Президента України №727/98 від 03.07.98р
( 727/98 ) (727/98)
. "Про спрощену систему оподаткування, обліку і
звітності суб'єктів малого підприємництва".
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами як першої так і апеляційної інстанцій встановлено, що
відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення
№0001661501/1 від 19 вересня 2004 року про визначення позивачу
штрафних санкцій за несвоєчасне подання розрахунку зі сплати
єдиного податку за I півріччя 2004 року.
Підпунктом 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що податкові
декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що
дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних
авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б)
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при
сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40
календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного
(податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім
випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього
пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним
днем звітного (податкового) року; г) календарному року для
платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з
громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо
податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік
розраховується наростаючим підсумком на підставі показників
базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал,
півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків)
згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така
декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого
базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього
пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти
перший податковий період звітного року, визначений відповідним
законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для
цілей оподаткування прибутку підприємств.
У його преамбулі зазначено, що він є спеціальним законом з
питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, та
визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Цим Законом
запроваджено нові механізми процедури адміністрування податків,
зокрема передбачено право платників податків самостійно визначати
суму податкових зобов'язань та узгоджувати цю суму шляхом подання
податкової декларації. У зазначеному Законі запроваджено поняття
"узгодження податкового зобов'язання", і встановлено строки подачі
податкових декларацій, а також передбачено обов'язок платників
податків самостійно сплатити суму узгодженого податкового
зобов'язання протягом десяти днів від граничних термінів подачі
податкової декларації. Крім того, у підпункті 16.1.1 п. 16.1 ст.
16 даного Закону визначено, що після закінчення встановлених
строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму
податкового боргу нараховується пеня, а згідно з підпунктом 17.1.7
п. 17.1 ст. 17 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену
суму податкового зобов'язання протягом граничних строків,
визначених цим Законом, він зобов'язаний сплатити штраф у
розмірах, що залежать від кількості днів затримки.
Як уже зазначалося, у п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити
до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у
порядку та у строки, встановлені цим Законом або іншими законами
України. Проте зі змісту цього пункту не випливає, що передбачені
даним Законом строки погашення податкового зобов'язання
застосовуються лише в разі, коли такі строки не визначені у законі
про сплату відповідного податку. Така думка суперечить, зокрема,
положенням абзацу першого підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону N
2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, в якому міститься загальне для всіх
платників податків правило щодо сплати суми податкового
зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за
останнім днем відповідного граничного строку для подачі податкової
декларації. Водночас в абзаці другому підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5
Закону N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
зазначається, що у випадку, коли
відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає
податкове зобов'язання платника податків за причинами, не
пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник
податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового
зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку,
а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня
отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Отже,
системний аналіз норм Закону N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
дає підстави
для висновку про те, що строки подання декларацій, визначені у
законах з окремих видів податків, підлягають застосуванню, зокрема
у випадках, коли про це прямо зазначено у Законі N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної
податкової інспекції міста Дніпропетровська залишити без
задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 27 січня 2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 травня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ I.С.Берднік
/підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ О.О.Кравченко
/підпис/ М.I. Гурін
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко